Заголовок тимчасово відсутній

Наразі, терміни позовної давності призупинені.

За кредиторською заборгованістю резидент України наразі не може розрахуватися з контрагентами з рф та білорусі. Відповідно до п. 17 Постанови про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану № 18 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#n3 уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

- з використанням російських рублів та білоруських рублів;
- учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або в Республіці Білорусь;
- для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або в Республіці Білорусь.
Тобто ані виконати умови договору, ані повернути заборгованість підприємство наразі не може незалежно від валюти розрахунку.

При цьому безнадійною заборгованість може бути визнана у таких випадках:

-за зобов’язаннями минув строк позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ). В цьому питанні необхідно орієнтуватися на договір, адже саме в ньому визначено сторони керуються Конвенцієюпро позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів учасницями якої є (листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.2007 р. №72/19-612/1-3811) чи нормами Українського законодавства. В першому випадку загальний строк позовної давності становить чотири роки (ст. 8 Конвенції ), в другому - три роки (ст. 257 ЦКУ). Звертаємо увагу, що згідно із ст. 9 Конституції України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4194 вищезазначена Конвенція є частиною національного законодавства України, тому призупинення строків на період дії воєнного стану також діє.

Щодо призупинення строку позовної давності на період воєнного стану, то наразі воєнний стан продовжено. (Закон від 08.05.2024 № 3684-ІХ) У п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії). Тож під час воєнного стану строк позовної давності також не спливе. Відповідно на цій підставі списати заборгованість не можна.

Тому по заборгованості з лютого 2022 р. термін позовної давності ще не минув і списати її з цієї причини не можна.

У ситуації, коли заборгованість перед контрагентом із білорусі не списують (не відбулося примусового відчуження активів), таку заборгованість продовжують відображати в бухгалтерському обліку.

Згідно з п. 3 розд. I НП(С)БО 1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#n18 зобов'язанням визнається заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій та погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

При цьому відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o31 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. У разі якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, його сума входить до складу доходу звітного періоду.

Які саме обставини свідчать про те, що визнане зобов'язання не підлягає погашенню, вирішує бухгалтер на підставі свого професійного судження. Наприклад, тут можна орієнтуватися на критерії віднесення заборгованості до безнадійної, які вказані в пп. 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 . В цій нормі наведено "жорсткі" критерії, спрямовані на обмеження віднесення сум дебіторської заборгованості до витрат у кредитора. А критерії щодо списання кредиторської заборгованості можуть бути більш "м'якими". Головне – обґрунтувати, чим саме було обумовлене списання кредиторської заборгованості.

За такої ситуації обґрунтувати причини списання кредиторської заборгованості буде складно, оскільки суб'єкт господарювання теоретично може розрахуватися зі своїми кредиторами після скасування мораторію та скасування обмежених дій.

З огляду на це вбачається неправильним призупинення нарахування в бухгалтерському обліку курсових різниць за монетарною заборгованістю. Згідно з п. 8 НП(С)БО 21 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#o35 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводять на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Але відповідно до норм п. п. 7, 8 НП(С)БО 21 розрахунок курсових різниць проводять із використанням валютного курсу, під яким у п. 4 НП(С)БО 21 розуміють установлений Національним банком України офіційний валютний курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. З 31.03.2025 не встановлюється офіційний курс Нацбанку гривні до певних валют, зокрема, до російського рубля та білоруського рубля (Постанова № 36 https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_24032025_36 ). А особливих правил розрахунку курсових різниць у бухгалтерському обліку для цих валют не передбачено.

За таких умов лишається зафіксувати заборгованість перед контрагентом з білорусі за останнім офіційним курсом, який діяв станом на 31.03.2025, та надалі курсові різниці за такою заборгованістю (до встановлення офіційного курсу НБУ) не розраховувати.

У разі якщо заборгованість вирішено все-таки списати, в обліку це відображають у кореспонденції із субрахунком 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості". З наведеного в Інструкції № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n46 опису до цього рахунка випливає, що на ньому узагальнюють інформацію про доходи від списання кредиторської заборгованості, яка виникла під час операційного циклу, по закінченню строку позовної давності. Водночас на цьому рахунку можна показати також доходи від списання кредиторської заборгованості з інших підстав.

При цьому підстави для списання заборгованості потрібно навести в бухгалтерській довідці про кредиторську заборгованість, у якій серед іншого зазначають такі відомості (п. 7.5 розд. III Положення № 879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#n108 ):

– назву, адресу кредитора;

– суму, причину, дату й підставу виникнення заборгованості.

Щодо податку на прибуток, то звертаємо увагу, що правових підстав для списання кредиторської заборгованості, яка не підпадає під мораторій, немає. Винятком є лише кредиторська заборгованість, щодо якої застосовано заходи з примусового відчуження.

Саме стосовно такої заборгованості було введено спеціальну норму п. 66 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, яка встановлює, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на:

– суму нарахованих доходів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ від операцій, пов'язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об'єктів права власності російської федерації та її резидентів згідно із Законом № 2116, урахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, у якому відбулося фактичне передання таких об'єктів;

– суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, право вимоги за яким примусово вилучено як об'єкт права власності російської федерації та її резидентів згідно із Законом № 2116 і який вважається погашеним із дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об'єктів права власності російської федерації та її резидентів.

Таким чином, у інших суб'єктів господарювання, які не підпадають під дію Закону № 2116 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#n12 , при списанні кредиторської заборгованості перед контрагентами з рф та білорусі виникне дохід, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток. Адже щодо операцій списання безнадійної кредиторської заборгованості податкових різниць не передбачено.

На облік із ПДВ операції списання кредиторської заборгованості не впливають.

Раді допомогти, звертайтесь ще!