Заголовок тимчасово відсутній

У випадку, коли гарантійний платіж зараховуватиметься в рахунок оплати орендних і/або комунальних послуг, такі платежі вважатимуться частиною договірної вартості відповідних послуг.

Водночас, згідно з п.п. 187.1 та 198.2 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з постачання/придбання товарів/послуг вважається дата «першої події», а саме: — дата отримання (перерахування) коштів за товари/послуги; — дата відвантаження товарів або дата оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг.

Такий платіж вважатимуть передоплатою за відповідні послуги й обкладатимуть ПДВ. Орендодавець повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти й зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на ваше підприємство. На підставі такої податкової накладної орендар міг відобразити податковий кредит із ПДВ.

Тільки у разі, якщо гарантійний платіж виконуватиме виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань і підлягатиме поверненню орендарю по завершенню строку дії договору оренди (звісно, якщо орендар не порушить зобов’язань, забезпечених такою гарантією), то вважати його частиною договірної вартості послуг оренди, а заодно й базою обкладення ПДВ, не можна. Тому, якщо в договорі була б зазначена відповідна умова отримання (перерахування) і повернення гарантійного платежу, то його не потрібно було б обкладати ПДВ.

Оскільки у Вашому договорі такого зазначено не було, то ПДВ мало б бути нараховане, а податкова накладна видана саме на ваше підприємство. Після того, як договір було розірвано, оплати за останній місяць не відбулося, а замість цього була нарахована неустойка чи штраф — у розмірі гарантійного платежу.
Отже, в цей момент орендодавець мав би скласти РК (розрахунок коригування) на податкову накладну, яку склав на гарантійний платіж, а у вас відбулося б коригування податкового кредиту.
Штрафні санкції, неустойка — не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Що стосується податкових різниць:
По цій витраті вони виникнуть лише тоді, якщо орендодавець перебуває на спрощеній системі (3% + ПДВ або 4 група). Якщо ж орендодавець є платником податку на прибуток, різниці за пп. 140.5.11 (на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності на користь осіб, які не є платниками податку) — не виникають.

Щодо ПДВ:
Якщо видача податкової накладної на гарантійний платіж відбулася давно і термін, коли можна скласти РК, минув (1095 днів), тоді підприємство мало б самостійно за п. 198.5 ПКУ сторнувати податковий кредит, склавши компенсуючу ПН із кодом невидачі 13.

Але насправді маємо таку картину: підприємство взагалі не отримало податкову накладну. В такому разі у підприємства рахувався Дт 6442. Якщо його списали у витрати (через те, що термін реєстрації такої ПН на підприємство вже минув), то в даний період довелося б нарахувати дохід від сторнування податкового кредиту.

(При здійсненні платежу: було зроблено Дт 6442 — Кт 6441;
не дочекалися податкової накладної від орендодавця — Дт 949 — Кт 6442;
у 2025 році виявилося, що це штрафна санкція, а не передоплата — Дт 6441 — Кт 719.
Або, якщо неотриману податкову накладну у витрати ще не списали — тоді у вас рахувалося Дт 6442 — Кт 6441, а тепер робиться просто зворотне проведення.)
Але, якщо підприємство взагалі не відобразило ПДВ у складі гарантійного платежу (тобто просто віднесло всю суму на Дт 3771, без виділення ПДВ), тоді взагалі виправлень не потрібно. Слід визнати штрафні санкції, нарахування:

Дт 948 (визнані штрафи, пені, неустойки) — Кт 685 (орендодавець),
Та зробити залік: Дт 685 — Кт 3771.

Раді допомогти, звертайтесь ще!