будь-яке РКО в обліку включається до складу витрат. Зазвичай головним підтверджуючим документом для такої операції є банківська виписка.

у нашому випадку функцію банківської виписки буде виконувати інший документ. Це так звана «свіфтівка»

Її ваш банк може отримати через запит у банку-кореспондента і видати вам у формі електронного файлу, який можна роздрукувати. Саме у цьому документі (сформованому через канал зв’язку SWIFT) буде видно платіжні інструкції, які передаються з одного банку в інший. У тому числі у «свіфтівці» буде й інформація про суми, які банк-нерезидент утримав із вашого платежу. Для цілей бухгалтерського і податковоприбуткового обліку «свіфтівка» виконуватиме ту ж функцію підтверджуючого документа, що і банківська виписка.

Тож для того, аби підтвердити зазначене утримання і відповідні бухгалтерські проводки, нам знадобиться додатково бухгалтерська довідка. Вона складається у довільній формі, однак повинна містити реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Крім того, в даному випадку бухгалтерська довідка обов’язково повинна містити посилання на відповідний пункт угоди з нерезидентом, якою передбачено, що комісія утримується саме таким чином і лягає на ваше підприємство.

Дт 316 – Кт 362, зараховано на розподільчий рахунок валютну виручку (995,56 х курс НБУ)
Дт 92 – Кт 377, віднесено комісію банку-кореспондента на витрати (12 х курс нбу)
Дт 377 – Кт 362, здійснено залік заборгованостей (12 х курс нбу)
Дт 362 – Кт 714, відображено дохід від курсової різниці, якщо це післяплата (995,56 х (курс НБУ на дату заходу коштів - курс НБУ на дату відвантаження)

Раді допомогти, звертайтесь ще!