Заголовок тимчасово відсутній

Перш за все дякую за приємний відгук щодо статті.
Щодо позиції окремих лекторів та консультантів, то тут дійсно можуть бути розбіжності. Адже кожен виходить із практики, розглянутих ситуацій, прийнятих рішень та з огляду на його власне професійне судження (а в бухобліку без цього ніяк).

Далі визначимося, яку саме ситуацію ми розглядаємо.

У ситуації № 1 утримання податків з рештою відбувається саме з 661 рахунку (див. рядок 9 таблиці 1). Логіка тут все ж така, що податкові платежі мають бути утримані із грошового доходу. У ситуації із натуральним доходом у фізособи немає з чого утримати податок, адже вся сума сплачена на користь фітнес залу (у прикладі). Саме тому проводимо залік зустрічних заборгованостей. Втім звісно якщо говорити про зарплатну природу виплати замість субрахунку 663 ви можете сміливо проставити всюди субрахунок 661 (окрім хіба що запису 5, адже тоді у контролерів може виникнути запитання щодо бази нарахування ЄСВ). У такому разі у вас відпаде необхідність у записі 9 у таблиці 1. Насправді це не принципово. А коли говоритимемо про негрошовий дохід, особі яка не є працівником, взагалі доречним буде використання 685 субрахунку.

Аналогічно і з ситуацією 2.

Усі нюанси фіксації в обліку негрошових виплат за наявності таких виплат ви можете прописати в обліковій політиці підприємства.

Не зовсім зрозуміло, що мається на увазі під успішним застосуванням підходу. В обох ситуаціях держава отримає усі податкові платежі (інколи навіть більше ніж хоче податкова), а підприємство зможе чітко закрити всі субрахунки й мати порядок в обліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!