На нашу думку, так - списання браку в межах встановлених норм не є нецільовим використанням матеріалів, запчастин, завезених за пільгою п. 95 пр. 2 р. ХХ ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20250401#n8035).

ДПСУ надає таку позицію:

ІПК від 11.10.2024 р. N 4792/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК:

"...У розумінні норм пункту 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ нецільовим використанням Товариством Товарів-2 буде вважатися їх використання в будь-якій іншій діяльності Товариства, яка не пов'язана із його власною виробничою діяльністю з виробництва та/або ремонту Товарів-1.
У разі нецільового використання Товарів-2, які були ввезені Товариством на митну територію України у митному режимі імпорту із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, Товариство зобов'язане сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні Товарів-2 на митну територію України, а також пеню відповідно до закону.
При цьому ДПС інформує, що правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ."

На нашу думку, якщо брак остаточний, тобто не підлягає виправленню, то внутрішній брак має бути списаний на витрати в тому місяці, коли він утворився. Втрати від браку включаються до собівартості того виду продукції, по якому виявлено брак (п. 420 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (затверджені наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 № 373).

Отже, брак списується на собівартість відповідного виду готової (якісної) продукції.

Тому не можна говорити, що запчастини, що пішли у собівартість браку, використані в іншій діяльності виробника.

Таким чином, у Вас дотримані вимоги преференції 241.

Раді допомогти, звертайтесь ще!