Роботодавець забезпечує відрядженого працівника авансом або компенсує йому понесені витрати

Працівник не має права купувати іноземну валюту в обмінному пункті. Адже працівник під час проведення таких операцій діє від імені юридичної особи – свого підприємства (п. 13 розд. IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. № 1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001500-19#Text ).

Аванс не закордонне відрядження має забезпечити роботодавець. Відповідно аванс на таке відрядження може видаватися у валюті або у гривневому еквіваленті. Відповідно, аванс може видаватися готівкою або на картку.

В описаній ситуації оптимально перераховувати гривню на платіжну картку. В такому разі відряджений знімає за кордоном добові у валюті і проводить оплату проживання. Списання з гривневого рахунку відбувається за комерційним курсом НБУ. Оплата проїзду до місця відрядження та назад зазвичай оплачується в Україні гривнями.

Комерційним підприємствам (не бюджетникам) не заборонено компенсувати понесені витрати у відрядженні коштом працівника.

По поверненні із відрядження працівник звітує із надання підтвердних документів. Такими є квитки на проїзд, рахунки на проживання, чеки, накладні, тощо. Якщо оплата проводиться платіжною карткою, працівник має надати виписку та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти (пп.»а» пп. 170.9. 1 ПКУ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965

Саме по виписці і відслідковуються транзакції. Сліпи і квитанції банку не є підтвердними документами.

Раді допомогти, звертайтесь ще!