Заголовок тимчасово відсутній

Так, за певних умов Ви можете списати таку заборгованість.

Адже в законодавстві не встановлено заборони на списання заборгованості під час дії військового стану. Так, відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:
1) існує впевненість про її неповернення боржником;
або
2) за якою минув строк позовної давності.

Припускаємо, що строк позовної давності за означеною заборгованістю ще не минув. Бо він ще з моменту початку каратнину (тобто з 12.03.2020 р.) призупинений (див. п. 12 та п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Тому наразі застосувати такий критерій як "заборгованість, за якою минув строк позовної давності" формально не можливо. Тож лишається критерій «заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення».

На жаль, в нацстандартах відсутні будь-які орієнтири, на які можна було би опиратися під час обґрунтування обставин, які вказують на те, що заборгованість не буде повернена (погашена) боржником. Тому формально в кожному конкретному випадку це мірило мають оцінювати управлінці компанії (наприклад, це можливо, якщо контрагент ліквідувався, його оголошено банкрутом тощо).

Таким чином, якщо Ви впевнені в непогашенні означеної дебіторської заборгованості боржником, то Ви можете видати відповідний наказ і її списати. У бухобліку таке списання можна показати так: Дт 944 Кт 361.

Щодо кредиторської заборгованості відмітимо таке. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241211#n256). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.
Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше погашати обговорювану кредиторку, то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення (його доречно задокументувати, наприклад, в наказі по підприємству). Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності (який, як ми вже вказали з початку карантину на паузі), адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11. Відтак кредиторка підлягає списанню. У бухзаписах це можна показати так: Дт 631, 681 Кт 717. Зробити його можна на підставі бухдовідки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!