Заголовок тимчасово відсутній

У бухобліку дебіторку списують або коли існує впевненість про непогашення її боржником, або коли за нею пройшов строк позовної давності.

Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:
1) існує впевненість про її неповернення боржником
або
2) за якою минув строк позовної давності.
Щодо строку позовної давності зауважимо таке. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).
Разом з тим, в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.
Пізніше «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Причому дотепер це призупинення все ще працює.
Адже з 30.01.2024 р. хоч і видозмінено цю норму, але суть її від цього не змінилася. Дивіться самі.
До указаної дати в ній шлося про те, що "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Після ж 30.01.2024 р. там сказано таке: " У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Тобто, як бачите, на період воєнного стану перебіг позовної давності зупинено (тобто його відлік під час війни не йде).
У зв'язку з цим, якщо трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти ще до карантину і, відповідно, до воєнного стану (тобто до 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), то наразі про його сплив говорити, на наш погляд, ще зарано. Адже він ще призупинений на період дії воєнного стану.
Тому у бухобліку наразі списувати дебіторку, по суті, можна лише якщо у Вас є впевненість у непогашенні її боржником (наприклад, через те, що він ліквідувався чи його оголошено банкротом). У бухзаписах списання дебіторки можна показувати так: Дт 944 Кт 36 та /або Дт 38 Кт 36 (якщо мова йде про списання дебіторки, під яку раніше було створено резерв сумнівних боргів).

Якщо Ваше підприємство - платник податку на прибуток, який не веде облік податкових різниць з р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n2502, то списання дебіторки у прибутковому обліку Вам слід відображати суто за правилами бухобліку.

Якщо ж Ви ведете облік податкових різниць, то під час списання дебіторки слід зважати на коригування із пп. 139.2.2 ПКУ. Останній мовить, про те, що треба зменшувати бухфінрезультат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у т.ому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Тепер щодо обліку кредиторської заборгованості. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 68 Кт 717) лише, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме. Хоча на практиці, податківці навіть й щодо кредиторки часто-густо говорять про застосування до неї строку позовної давності і списання її після закінчення цього строку. А останній, як ми вище вказали, ще, по ідеї, у Вас не міг пройти.

Тож кредиторку в бухобліку Ви можете списати в будь-який момент (навіть якщо за нею ще не пройшов строк давності), коли таке зобов'язання більше не підлягає погашенню. В прибутковому обліку списання кредиторської заборгованості відображають суто за правилами бухобліку (тобто ніякі різниці під час списання кредиторки не застосовують).

У нас, до речі, на платформі є багато відео, приурочених обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. Наприклад, відео про ПДВ-наслідки під час списання заборгованості можна знайти за посиланням: https://7eminar.ua/events/3196/6315, дебіторська і кредиторська заборгованість: облік, списання, податкові наслідки - https://7eminar.ua/events/3758/8225, як списати безнадійну заборгованість перед нерезидентом - https://7eminar.ua/events/3797/8319.

Раді допомогти, звертайтесь ще!