Заголовок тимчасово відсутній

так, потрібно. Закон № 361 (так само як і інші акти законодавства) не конкретизує перелік кодів видів економічної діяльності для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Тож першочерговим є не код КВЕД, а те, які послуги ви надаєте.
1) відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 361 він поширюється на осіб, які забезпечують проведення фінансових операцій. При цьому фінансова операція — це будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою СПФМ або про які стало відомо СПФМ у рамках ділових відносин з клієнтом (п.п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону № 361);
2) об’єктом фінмоніторингу є дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять <…>, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників (п.п. 41 ч. 1 ст. 1 Закону № 361). При цьому активами є кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.
3) основною функцією бухгалтера / податкового консультанта як СПФМ є (ч. 2 ст. 8; ч. 2 ст. 10 Закону № 361):

• інформування Держфінмоніторингу про підозрілі фінансові операції клієнта;


• інформування Держфінмоніторингу про розбіжність між даними бенефіціарів, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта.

Фактично все це дає підстави зробити обережний висновок, що суб’єкт господарювання є СПФМ, якщо надання бухпослуг/послуг або послуг з податкового консультування передбачає доступ до інформації про господарські операції клієнта або певну господарську операцію клієнта.
При цьому, наприклад, помилково вважати, що необхідність бухгалтера стати на облік у Держфінмоніторингу виникає, тільки якщо він надає послуги ведення бухобліку. Така необхідність виникає, і якщо він надає консультаційні послуги, які передбачають, що бухгалтер / податковий консультант має інформацію про господарські операції (господарську операцію клієнта). На цьому наголошує й Мінфін. Так, у листі Мінфіну від 09.03.2021 № 26110-05-10/7351 зазначено, що вчинення будь-яких дій з активами клієнта (участь, від імені та/або за дорученням клієнта та/або допомога клієнту планувати чи здійснювати операцію) є здійсненням фінансової операції СПФМ.
Тобто фактично Мінфін підтверджує, що якщо при наданні послуг бухгалтер/консультант має доступ до інформації про операцію клієнта — то він є СПФМ і у нього виникає обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу.

Якщо у суб’єкта господарювання немає «бухгалтерського» КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з оподаткування», але фактично надаються бухпослуги / послуги податкового консультування, які передбачають доступ до інформації про господарські операції клієнта, то відсутність КВЕД 69.20 не рятує від необхідності стати на облік в Держфінмоніторингу.
І навпаки, якщо в рамках КВЕД 69.20 надаються послуги, які не передбачають доступ до інформації про господарські операції клієнта (наприклад, проводяться бухгалтерські тренінги, семінари, усні консультації з «загальних» питань, наприклад щодо змін у податковому законодавстві), то ми не є СПФМ, оскільки тут, у принципі, немає об’єкта фінмоніторингу.
Отже, фактично ставати на облік в Держфінмоніторингу потрібно, якщо:
1) є безпосереднє ведення бухобліку клієнта або
2) є надання інших бухгалтерських або консультаційних послуг (з бухобліку, оподаткування), які передбачають доступ до інформації про господарські операції / господарську операцію клієнта.

Якщо ж Ваші послуги взагалі не передбачають доступ до інформації про господарські операції клієнта, вважаємо, ставати на облік у Держфінмоніторингу не обов’язково. Втім, зазначимо, що питання це досить неозначене. Тож ризики потрапити під великі санкції виключати не можна.

З 1 серпня 2024 року набирає чинності наказ Мінфіну № 282, яким затвердили Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України. Це новий документ, що стосується насамперед аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів, рієлторів, операторів лотерей – суб’єктів господарювання, які надають відповідні послуги, адже вони є суб’єктами первинного фінмоніторингу відповідно до ст. 6 Закону № 361 «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». https://7eminar.ua/events/4133/9212https://www.youtube.com/watch?v=Mp2LdtJ48xc

Узяття на облік на цей час відбувається через подання форми № 1-ФМ "Форма обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу", затвердженої наказом Мінфіну від 29.01.2016 р. № 24.Форму потрібно подати на адресу Держфінмоніторингу (вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655) у роздрукованій формі або заповнені за допомогою ручки розбірливо друкованими літерами чорним чи синім чорнилом (для форм із ручним способом заповнення). Стандартні форми подання інформації до Держфінмоніторингу у форматі PDF або Excel можна отримати на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу за електронною адресою: https://bit.ly/319DvSy.

Відповідальність за порушення законодавства з фінмоніторингу наведено у ст. 32 Закону № 361. Проте застосовується вона по-різному, «адекватно вчиненому порушенню». Саме тому у роз’ясненні Мінфін лише погрожує її неминучістю, але конкретних цифр не називає.

Який захід впливу обрати, чи надіслати письмове застереження, чи одразу вимагати сплати великого штрафу, вирішуватиме сам Мінфін.

Не останню роль у визначенні ступеня відповідальності відіграватиме те, якщо буде встановлено факт не лише неподання Звіту, а й відсутності первинного фінмоніторингу операцій з клієнтами взагалі. А також якщо стане відомо про допомогу СПФМ клієнтам у відмиванні коштів, легалізації корупційних доходів, фінансуванні тероризму тощо.Зокрема, за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – штраф становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 340 000 грн).За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – штраф також становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.У разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен вид порушення.При цьому для тих СПФМ, про яких ми говорили в цій статі, цей сумарний штраф не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (27 030 000, 00 грн).

Раді допомогти, звертайтесь ще!