Безкоштовне перевезення товару: можливість без укладення договору

Ні, оформити перевезення таким способом не можна. Договір перевезення вантажу є оплатним, а фізична особа, яка не є ФОП або працівником підприємства, не може надавати транспортні послуги іншій особі без належного оформлення. Використання лише ТТН і бухгалтерської довідки без договору та без будь-яких виплат фізичній особі створює податкові й правові ризики.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а відправник — сплатити встановлену плату за перевезення. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Законодавство не передбачає можливості здійснення комерційного перевезення вантажу сторонньою особою без договору та безоплатно.

Згідно зі ст. 1 та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» https://zakon.rada.gov.ua/go/2344-14 автомобільним перевізником є суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезення вантажів. Товарно-транспортна накладна оформлюється із зазначенням фактичного автомобільного перевізника. Фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа — підприємець та не перебуває у трудових відносинах із підприємством, не може виступати автомобільним перевізником при здійсненні комерційного перевезення вантажу.

Відповідно до пп. 14.1.13 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text безоплатно отриманими вважаються, зокрема, послуги, що надаються без вимоги компенсації їх вартості. У такому разі для підприємства виникають ризики визнання доходу від безоплатно отриманих послуг відповідно до правил бухгалтерського обліку та вимог Податкового кодексу України. Лише оформлення бухгалтерської довідки без відображення відповідних наслідків не усуває цих ризиків.

Крім того, залучення фізичної особи до систематичного виконання перевезень без укладення договору може призвести до перекваліфікації таких відносин у трудові або цивільно-правові з відповідними наслідками щодо нарахування ПДФО, військового збору, ЄСВ та застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

Відсутність належним чином оформлених договірних відносин із перевізником також може викликати сумніви щодо реальності господарської операції під час податкової перевірки, оскільки транспортування товару повинно бути підтверджене належними первинними документами.

Якщо перевезення здійснює працівник підприємства на власному автомобілі, можливим варіантом є укладення договору найму (оренди) транспортного засобу, який відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863, у разі укладення з фізичною особою, підлягає нотаріальному посвідченню, або виплата працівникові компенсації за використання особистого автомобіля для службових потреб відповідно до ст. 125 Кодексу законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08. У такому випадку перевізником виступатиме саме підприємство. Так само може бути укладений договір позички. ТОВ має право взяти автомобіль у безоплатне тимчасове користування (позичку) як у свого працівника, так і у сторонньої фізичної особи. Проте договір позички покриває лише користування самим автомобілем, а не послуги керування ним: керувати авто і доставляти товар повинен працівник підприємства (водій/експедитор/директор).

Якщо перевезення здійснює стороння особа-фоп, доцільно укласти договір перевезення або договір про надання транспортних послуг із фізичною особою — підприємцем, який має право здійснювати вантажні перевезення, оформити товарно-транспортну накладну, акт наданих послуг та провести оплату відповідно до умов договору.

Раді допомогти, звертайтесь ще!