Заголовок тимчасово відсутній

Ні, це неможливо за договором позички, який чітко регламентується положеннями Глави 60 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0#w1_1

Призначити , що позичкоотримувач має поставити на баланс об'єкт позички та нараховувати на нього амортизацію - не може ані сам позикодавець, ані обидві сторони в догворі, ані якась третя особа. Така умова можлива тільки у одному випадку - коли за догвором переходить право власності, а це договір купівлі-продажу, дарування, безоплатної передачі, пожертви тощо. Ця умова не може бути в договорі позички, оскільки за визначенням позички майно лишається у власності позичальника, і тому, таке майно не відповідає визначенню активу у позичкоотримувача - відсутнє право власності на нього.

Також, незрозуміло, за таких умов як пропонуються - як планується вдіяти із цим майном в обліку позичальника - списати з балансу? Якщо ні, тоді виникає нонсенс - майно не може бути одночасно на балансі двох суб'єктів. Тобто, тоді це відчужння - продаж, або дарування, або безоплатна передача - але ніяк не позичка.

Якщо брати до уваги нормальні, прописані в ЦКУ умови догвору позички -

то майно лишається в балансі позичкодавця, та на нього продовжує нараховуватися амортизація, але витрати з такох амортизації бдуть попадати в "інші витрати", оскільки вони не пов'язані із виробництвом, адміністративною діяльністю чи збутом (тобто на Дт949). Якщо позичкодавець коригує різниці, в ньогого в такому випадку на період надання позички податкова амортизація припиняється, оскільки такий основний засіб в розумінні пп. 14.1.36 ПКУ. стає невиоробничим. А на бухгалтерську амортизацію фінрезультат збільшуться. (п. 138 ПКУ)

Також, тут може бути і ще одне коригування.

У разі буквального розуміння норм ПКУ потрібно застосовувати коригування (збільшення) фінрезультату до оподаткування на податкові різниці, пов’язані з безоплатним наданням послуг (у разі якщо дотримуються критерії, встановлені у відповідних підпунктах):

за пп. 140.5.9 чи пп. 140.5.14 ПКУ – якщо передача неприбутковій організації, окрім передачі ЗСУ тощо (див. п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
за пп. 140.5.10 ПКУ – якщо передача іншим суб’єктам, окрім неприбуткових організацій.
Але ж в бухгалтерському обліку витрати з надання послуг безоплатно не були визнані! Оскільки договір позички не передбачає надання послуг, акти про користування таким ОЗ не складаються.

Отже, на наш погляд, застосування цих норм ПКУ призведе до завищення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Але податкова служба може вважати інакше, трактуючи норми ПКУ щодо того, що вважати послугами, формально. Тому для уникнення непорозумінь теж варто отримати індивідуальну податкову консультацію.

Також, надання майна в безоплатне користування в ПДВ-цілях вважається постачанням послуг (п.п. «в» п.п. 14.1.185 ПКУ), яке є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 %. ПДВ-зобов’язання нараховують з урахуванням правила мінбази з абзацу другого п. 188.1 ПКУ. Тобто виходячи зі звичайної ціни послуги, якою буде середня орендна плата, що справляється при оренді подібного майна (див. лист ДПСУ від 22.10.2019 р. № 928/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

При безоплатному наданні послуг складають дві ПН:

одну – на договірну вартість операції, тобто 0 грн, складають на отримувача;
другу – на різницю між звичайною (ринковою) ціною і договірною ціною. А оскільки договірна становить 0 грн, то другу складають фактично на звичайну (ринкову) ціну.

Воодночас, при оренді або позичці об'єкту орендар або позичальник може здійснити поліпшення такого об'єкту. В такому разі, якщо таке поліпшення призводить до зібльшення економічних вигід у майбутньому, таке поліпшення не попадає у витрати позичальника, а капітаізується - створюється окремий об'єкт основних засобів, що обліковується на рахунку 117, і він дійсно може амортизуватися. Але мова не йде про амортизацію самого обладанння, а лише про амортизацію тих витрат, у сукупності, які здійснив сам позичальник.

Якщо необхідна умова, за якої підприємство ТОВ одночасно і передає на баланс іншого підприємства свій основний засіб, і одночасно із тим не втрачає зв'язку із цим активом - можливо розглянути варіант як увійти до скалду засновників отримувача та внести таке обладнання як внесок до СК. Звісно, при цьому доведеться нарахувати ПДВ та сплатити його в бюджет на балансову вартість ОЗ, але в цьому разі - дійсно отримувач ставить такий ОЗ на баланс, і дійсно нараховує на нього амортизацію. А підприємство надавач - свій ОЗ з балансу списує (як при продажі) а взамін володітиме часткою того підприємства. Цей коментар слід сприймати лише як приклад юридично можливої ситуації, яка призводить до тих наслідків, які ви хотіли б отримати .

Раді допомогти, звертайтесь ще!