Заголовок тимчасово відсутній

Позчка, або БПФД може бути видана фізичній особі в будь-якій сумі та на будь-який термін, і обмежень по терміну та сумі, які б призводили до оподаткування фізособи, в податковому та цивільному законодавстві не встановлено. Але, у разі неповернення у термін і спливу позовної давності, або у разі прощення такого боргу позичальником - буде оподаткування ПДФО та ВЗ.

Позика регулюється положеннями ЦКУ , Глава 71 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, в договорі мах бути прямо вказано , що позика безвідсоткова.

В податковому розумінні позика - безвідсоткова поворотна фінансова домпомога .

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965), згідно з п. п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником ПДФО.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) із змінами.

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому в законодавстві визначаються поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов’язання» (ст.ст. 530, 631 ЦКУ).

Так, відповідно до ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 631 ЦКУ визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Таким чином, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії, тобто часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги, не є об’єктом оподаткування ПДФО.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦКУ).

Так, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята ст. 261 ЦКУ).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252 – 255 ЦКУ.

Враховуючи викладене, якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п. п. «д» п. п. 164.2.17 або п. п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі спливу строку позовної давності.

Але, якщо підприємство видає позику з терміном погашення більше12 місяців з дати балансу, воно повинно проводити дисконтування такої дебіторської заборгованості в обліку (Згідно ПСБО 10). Це загальне правило і воно стосується підприємств всіх форм власності та будь якої системи оподаткування. Див. також лист https://zak.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/770440.html

Раді допомогти, звертайтесь ще!