Заголовок тимчасово відсутній

Термін позовної давності починає спливати тоді, коли сплинув термін погашення договору, в мирний час, якщо після цього терміну не було часткового погашення, заключення угоди про пролонгування, чи звірки заборгованості. Зараз терміни зупинені - карантинне зупинення термінів позовної давності продовжилося воєнним станом . Це встановлено ст.12 та 19 Прикінцевих положень ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text. Тобто, зараз про безнадійність боргу через сплив термінів давності мова йти не може.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦКУ).

Так, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята ст. 261 ЦКУ).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252 – 255 ЦКУ.

Враховуючи викладене, якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п. п. «д» п. п. 164.2.17 або п. п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі спливу строку позовної давності. https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-552727.html

Підстави вважати борг безнадійним викладені окремо в ПСБО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська
заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення
боржником або за якою минув строк позивної давності.

Та окремо в п. 14.1.11 ПКУ наявні такі підстави для визнання боргу фізособи безнадійним, крім терміну давності:

безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством

Сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.Підстава: лист ДПС https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-453066.html

Відповідно до п. п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Водночас п. п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів у додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються:

- сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності – під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляється «0»

інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, – під ознакою доходу «194».

Враховуючи викладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Водночас сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.

Інша ситуація - якщо відбувається прощення боргу (списання дебіторської заборгованості за ініціативою кредитора) Оподаткування таких операцій в розділі IV ПКУ відбувається за іншими нормами. В питанні йшося про списання через безнадійність, відповідь надано на випадок списання заборгованості через настання ознак безнадійності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!