Заголовок тимчасово відсутній

В тексті самого рахунку бажана вказівка на те, що він одночасно є актом наданих послуг, і його оплата свідчить про факт надання послуги. Також перегляньте, чи є в тесті договору вказівка, що виставлений рахунок підтверджує факт надання послуги.

Під час визначення порядку укладення договору в електронній формі належить керуватися приписами Закону № 675 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text). Його норми застосовують до діяльності іноземних суб’єктів електронної комерції щодо надання послуг покупцям (замовникам, споживачам) на території України. Е-договір про надання послуг нерезидентом уважають укладеним у разі прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) нерезидента про укладення договору. Пропозицію, зазвичай, роблять або надсилаючи некомерційне електронне повідомлення, або розміщуючи пропозиції (оферти) на сайті в інет-мережі. Натомість про прийняття резидентом пропозиції укласти е-договір можуть свідчити надсилання електронного повідомлення, заповнення відповідної форми або ж вчинення інших конкретних дій (наприклад, відмітка на сайті, яка свідчить про згоду з умовами розміщеного там змісту е-договору).

Аби уникнути господарських та інших ризиків для резидента, необхідно потурбуватися про те, щоб зміст договору про надання послуг з урахуванням додатків до нього (чи-то в письмовій, чи-то в електронній формі) містив:

дані, які ідентифікують нерезидента, з визначенням місця його податкової реєстрації, його актуальні платіжні банківські реквізити;
предмет та суть договірних відносин;
порядок сплати за надані послуги з розподілом витрат на комісії банків між сторонами.
Також доцільно включити до умов договору посилання на документ, який підтверджуватиме приймання наданих за ним послуг.

З урахуванням п. 9 Інструкції № 7 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007500-19#Text)банк завершує валютний нагляд за дотриманням розрахунків у іноземній валюті у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Тож резидент, відповідно до вимог Інструкції № 7, обмежений у виборі.

Досить часто у фахівців виникає запитання: чи може рахунок-фактура (інвойс) нерезидента правити за первинний документ у бухобліку за відсутності складеного акта наданих послуг та письмового договору.

Щодо цього скажемо таке. Ст. 6 Закон № 959 дозволяє укладати публічні договори про експорт послуг (крім транспортних) із нерезидентом через виставлення рахунка (інвойсу), а разі імпорту послуг такий спосіб цим законом чітко передбачено.

У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги (ст. 6 Закону про ЗЕД https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text )

Мінфін України у своєму листі від 16.02.17 р. № 31-11410-06-5/4339 визнає рахунок (інвойс) тільки в разі його оплати. Отже, доцільно керуватись цією точкою зорою та визнавати рахунок первинним документом (якщо немає письмового договору з нерезидентом) тільки після фактичного надання послуг та його оплати. Крім того, радимо в тексті самого рахунку зробити вказівку на те, що він одночасно є актом наданих послуг, і його оплата свідчить про такий факт.

Раді допомогти, звертайтесь ще!