Заголовок тимчасово відсутній

Має право, якщо в статуті неприбуткової організації передбачено надання благодійної допомоги, тим, хто її потребує. Оскільки вся діяльність неприбуткової організації повинна відповідати її статутним цілям, то і витрати теж слід розглядати з цієї точки зору – всі вони повинні здійснюватись виключно для статутних цілей організації.

Відповідно до ст. 1 Закону Про благодійну діяльність та благодійні організації від 05.07.2012 № 5073 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#n6, отримувачами ( бенефіціарами) благодійної допомоги можуть бути фізособи, неприбуткова організація або територіальна громада.

Благодійна допомога фізособам може надаватись як грошовими коштами, так і товарами – продукти харчування, медикаменти, одяг, будматеріали тощо.

Благодійна організація самостійно визначає порядок документообігу: яким чином вона буде фіксувати потреби фізосіб у благодійній допомозі та сам факт надання такої допомоги. Як правило, на практиці для цього застосовують:

• заяви, у яких люди висловлюють прохання про надання допомоги і зазначають свої потреби у такій благодійній допомозі. Організація може самостійно розробити форму такої заяви;


• акти надання допомоги, у яких фіксується, кому та яку саме допомогу фактично було надано.

Заяви про надання домоги затверджуються керівником організації або іншою уповноваженою на це особою, яка й відповідатиме за обґрунтованість надання допомоги у кожному конкретному випадку. Згідно з актами про надання допомоги організація може ідентифікувати отримувачів та списати до витрат надані товари.

Придбання товарів у резидентів – суб’єктів господарювання (ФОП або юридичних осіб), як правило, оформляється видатковою накладною, яку складає постачальник. Отримувач – неприбуткова організація може оплатити товар на умовах попередньої або подальшої оплати. Жодних особливостей немає.

У бухобліку неприбуткової організації отримані товари, що призначаються для діяльності самої організації, зараховуються на рах. 20 або рах. 22. Якщо придбані товари призначаються для надання благодійної допомоги, на нашу думку, їх доцільно обліковувати на рах. 28 – окремо від запасів, призначених для діяльності самої організації. Якщо товари мають подвійне призначення, рахунок 20, 22 чи 28 можна обрати залежно від того, яке призначення переважає.

Стосовно оподаткування ПДФО, то відповідно до пп. 165.1.54 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включають благодійну допомогу від благодійників на користь:

• фізосіб, які мешкають (мешкали) на територіях, на яких проходять (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абз. 4 пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ).

Підставою для надання допомоги може бути заява особи, копії документів, які підтверджують, що вона мешкала на території, де відбувалися бойові дії, копії довідки про податковий номер особи (для подання інформації в додатку 4ДФ, ознака доходу – 194 "інші доходи").

Тобто в ПКУ немає виключень щодо відображення в 4ДФ даних про такі виплати, хоча вони і неоподатковані. Це стосується благодійної допомоги у будь-якій формі – грошовій або матеріальній. Оскільки такі виплати здійснює благодійна організація, то вона є податковим агентом.

Зрозуміло, що на практиці, ви не маєте можливості взяти у всіх фізосіб ІПН , тому не заповнюєте 4 ДФ (немає ідентифікації доходів).

Законодавчого вирішення питання НЕМАЄ.

Тому залишається тільки питання: а чи буде штраф?

Згідно з правилами, передбаченими п. 119.1 ПКУ, за неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками додатку 4ДФ, якщо такі недостовірні відомості чи помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, загрожує штраф у розмірі:

1020 грн — якщо порушення відбулося вперше протягом року;
2040 грн — якщо до платника податку протягом року вже було застосовано штраф за таке саме порушення.
В нашому випадку невідображення виплаченого доходу (оскільки немає його персоніфікації по конкретній фізособі) не призводить до заниження/завищення податкового зобов’язання та/або до зміни платника податку

За такі порушення штраф не накладають, що підтверджують і податківці в роз’ясненні із категорії 103.26 ЗІР

Раді допомогти, звертайтесь ще!