Заголовок тимчасово відсутній

Держателем КПК зазвичай є працівник підприємства (довірена особа), на ім’я якого видається КПК. Він на законних підставах використовує КПК для ініціації переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції з її застосуванням (п. 1.4 ст. 1 Закону № 2346).
Довірена особа (держатель КПК) за допомогою платіжної картки може здійснювати оплату на відрядження або інших витрат для потреб підприємства, як шляхом безготівкових перерахувань, так і готівкою, знявши попередньо кошти з картки. Дата передачі довіреній особі самої КПК не вважається датою видачі коштів під звіт держателеві картки. А ось відправною точкою тут буде саме дата зняття / безготівкового списання коштів з корпоративної картки. Якщо для операцій з КПК відкритий окремий додатковий поточний картковий рахунок у гривні, то операції за таким рахунком відображаємо на субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», 314 «Інші рахунки в іноземній валюті». Якщо йдеться про платіжну картку «ключ до рахунку», то операції за допомогою такої картки логічно обліковувати на субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».
При здійсненні платежів із використанням КПК дата фактичного списання коштів з рахунку не завжди збігається з датою здійснення операції. Так, у момент операції відбувається блокування відповідної суми на зазначеному поточному картковому рахунку, а вже потім — її списання. Тому в обліку має сенс поділяти суми, заблоковані на додатковому поточному рахунку підприємства, і грошові кошти, доступні для використання. Для цього зазвичай можна ввести додаткові субрахунки до субрахунків 313 (311) і 314 (312). Наприклад: 313/1 «Грошові кошти, доступні для використання із застосуванням КПК» і 313/2 «Грошові кошти, заблоковані в результаті операцій з КПК».
При цьому заборгованість працівника перед підприємством у зв’язку з видачею авансу, на наш погляд, логічно відображати на дату зняття готівки в банкоматі або здійснення ним безготівкових розрахунків з використанням КПК проводкою, наприклад: Дт 372 — Кт 333. При цьому кредитове сальдо за субрахунком 333 фактично означає наявність кредиторської заборгованості перед банком, яка погаситься в момент списання коштів з рахунку підприємства. Після затвердження Звіту підзвітні витрати потрапляють на витратні рахунки 23, 91, 92, 93, 94 з кредиту субрахунку 372.
Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. Податковий кредит визнається на дату події, яка сталася раніше: або списання грошей з банківського рахунку платника ПДВ коштів у рахунок оплати товарів/послуг; або отримання платником ПДВ товарів/послуг. Для визнання податкового кредиту треба одночасне дотримання 2-з умов: дотримання «правила першої події» при визначенні дати (періоду) визнання податкового кредиту (див. нижче); зареєстрована у ЄРПН податкова накладна (ПН). Раді допомогти, звертайтесь ще