Все, що необхідно знати про використання декретної відпустки

Вагітні жінки мають право частину або всю допологову відпустку (70 або 90 днів залежно від статусу) перенести на період після пологів. Головне – не перевищити встановлену законом загальну тривалість. Це дає змогу жінці працювати довше перед пологами, якщо немає медичних протипоказань

367


Відповідно до Закону України від 13.07.2023 №3238-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» вагітні жінки, які працюють, можуть переносити невикористані дні відпустки.


Звертаємо увагу, що вагітна, яка бажає працювати після 30 тижнів вагітності, може перенести початок допологової відпустки тривалістю 70 календарних днів, починаючи з дня пологів, частково або повністю на період після пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів).


Жінкам, віднесеним до 1 – 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період зазначеної відпустки, тривалість якої становить 90 календарних днів до пологів та 90 календарних днів після пологів.


За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 180 календарних днів (90 календарних днів до пологів та 90 календарних днів після пологів).


Джерело: ПФУ


Стаття на тему:


Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами: оформлення та нюанси під час дії воєнного стану

367

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

3

91

Оновлено
Зміни у законодавстві
13.03.2026

Законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів на порядку денному у Комітета

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №14327-1, який має на меті забезпечити приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС і критеріїв Європейської платіжної ради. Документ зберігає концепцію базового законопроєкту, але посилює її інституційно, зокрема через прозорий конкурс на посаду керівника Держфінмоніторингу та розширення інструментів фінансового моніторингу. Законопроєкт передбачає створення нових реєстрів, розширення кола суб’єктів фінмоніторингу та запровадження додаткових обов’язків для банків, фінансових установ і бізнесу, водночас не обмежуючи проведення фінансових операцій фізичних осіб

основне зображення для Законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів на порядку денному у Комітета
2

245

5

735

4

361

2

17

5

2214

2

19

1

35

2

19

2

21

2

23

4

46

3

18

2

24

6

2558

2

479

12

38739

3

28

3

374

3

95