
Працевлаштування, переведення
02.05.2025
Переведення та зміна істотних умов праці під час воєнного стану: пояснює адвокат
Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» було запроваджено низку змін у порядок регулювання трудових відносин між роботодавцем і працівником під час війни. Адвокат пояснює основні правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм, які стосуються переведення та зміни істотних умов праці

Заступник голови Комітету НААУ з питань трудового права Катерина Цвєткова пояснює особливості переведення та зміни істотних умов праці під час воєнного стану
Зміна умов
До істотних умов праці належать:
- система та розміри оплати праці;
- пільги;
- режим роботи;
- встановлення або скасування неповного робочого часу;
- суміщення професій;
- зміна розрядів і найменування посад тощо.
У мирний час роботодавці мають завчасно попереджати працівника про зміну істотних умов праці, а саме – за два місяці. Але під час дії воєнного стану, Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ч. 2 ст. 3, далі – Закон) дозволяє це робити не пізніш як до запровадження таких умов.
На практиці це означає, що роботодавці можуть зменшувати заробітну плату або, наприклад, встановлювати інший режим роботи, попередивши про це працівників фактично за день до таких змін.
Верховний Суд вже постановив ряд рішень на підтвердження такого підходу. Так, у справі №757/22199/22-ц працівник намагався скасувати накази про зміну істотних умов праці.
Позов був мотивований тим, що гендиректор видав наказ про його звільнення з посади на підставі п. 6 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці). А попередження відбулось не за два місяці до зміни діючих умов оплати праці.
Суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позовних вимог на підставі ч.2 ст. 3 Закону, яка передбачає, що повідомлення працівника про зміну істотних умов праці здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.
Верховний Суд (постанова від 05.02.2025) підтримав цю позицію, додавши, що при зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору:
- розмір оплати праці;
- тривалість робочого часу;
- режим роботи;
- зменшення його функціональних обов`язків тощо.
Позивач згоди на продовження роботи у змінених умовах праці не надав, унаслідок чого відповідачем обґрунтовано було звільнено її з роботи
Тож варто розуміти, що на час дії воєнного стану Закон надає роботодавцям право попереджати працівників про зміну істотних умов праці не пізніше як до запровадження таких умов.
Суд може визнати зміни умов праці незаконними, але лише якщо працівника про них не повідомили або повідомили неналежним чином. Відтак, роботодавцям варто ознайомлювати працівників із наказом про зміну істотних умов під підпис. Якщо той відмовляється це робити, варто скласти акт про відмову, який надалі може бути використаний в суді.
Переведення
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Закону, у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, у випадках:
- якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
- лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
Однак, переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії, допускається лише за згодою працівника
Крім того, переведення (як на постійну роботу, так і на тимчасову) повинні оформлятися наказом роботодавця або уповноваженого ним органу. У наказі про тимчасове переведення має бути зазначений строк цього переведення. Оплата праці за виконану роботу не може бути нижчою середньої заробітної плати за попередньою роботою.
У справі №343/761/23, роботодавець наказом визначив переведення працівника до іншої місцевості для ліквідації наслідків бойових дій. Однак працівник відмовився від виконання наказу, аргументуючи це наявністю підвищеного рівня небезпеки.
Зважаючи на невиконання трудових обов’язків працівником, до нього було застосовано заходи стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді звільнення.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2025 визначив, що судами попередніх інстанцій були визначені ґрунтовні обставини для відмови у задоволенні позову працівника, а саме:
- таке переведення могло мати місце без згоди працівника;
- така робота не була протипоказана позивачеві за станом здоров'я;
- позивачу гарантувалася оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою та компенсації за переїзд в іншу місцевість.
Таким чином, враховуючи, що переведення працівника на іншу роботу здійснювалося із законною метою та з дотриманням інших вимог, враховуючи гарантування зі сторони роботодавця виплат компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість, суди дійшли обґрунтованого висновку про звільнення позивача.
Отже, слід пам’ятати, підсумовує адвокат, що у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором. Без його згоди, якщо робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей
Переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії, допускається лише за згодою працівника.
Працівник, який переведений на іншу роботу, має право на оплату праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Переведення працівника повинно бути належним чином оформлено наказом роботодавця або уповноваженого ним органу. У разі тимчасового переведення в наказі має бути зазначено строк переведення
Джерело: НААУ
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Податок на майно
24.09.2026
Здача в оренду частини даху під сонячні панелі позбавляє пільги з податку на нерухомість на всю площу будівлі – ДПС
Державна податкова служба України роз’яснила нюанси справляння податку на нерухоме майно у разі передачі в тимчасове користування частини промислової будівлі під розміщення сонячних електростанцій. За висновками відомства, оренда навіть невеликої частини об'єкта (зокрема, даху) позбавляє підприємство права на звільнення від оподаткування для всього об'єкта нерухомості

Судова практика
24.09.2026
Збитки через нереєстрацію податкової накладної: ВС визначив межі третейської угоди в 2026 році
ВС дійшов висновку, що спір про стягнення збитків через невиконання обов’язку з реєстрації податкової накладної не є договірним. Такий обов’язок виникає безпосередньо із податкового законодавства, тому спір не охоплюється третейським застереженням і не може передаватися на розгляд третейського суду

Е-сервіс
24.09.2026
Працевлаштування та звільнення через «Дію»: Уряд готує зміни до двох порядків
На сайті СПО профспілок оприлюднили проєкт постанови Кабміну, яким пропонується оновити правила працевлаштування дорослих осіб та розірвання трудових договорів із роботодавцями з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій. Зокрема, передбачається ширше використання Порталу «Дія» для подання заявок та отримання відповідних послуг. Також роботодавцям планують надати можливість через «Дію» повідомляти Державний центр зайнятості про працевлаштування особи або відмову в її працевлаштуванні

Судова практика
24.09.2026
Працівник уклав контракт добровольця ТРО: чи зберігається середній заробіток після 19 липня 2022 року, – ВС
Верховний Суд роз’яснив, чи може роботодавець припинити виплату середнього заробітку працівнику, який уклав контракт добровольця територіальної оборони. Суд звернув увагу, що доброволець ТРО не є військовослужбовцем, а тому до нього не можна автоматично застосовувати правила ч. 3 ст. 119 КЗпП, що стосуються військовослужбовців. Якщо працівник виконує завдання територіальної оборони у робочий час, на нього поширюються гарантії ч. 1 ст. 119 КЗпП, зокрема щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку

Єдиний податок
24.09.2026
Чи можна відкликати заяву на спрощену систему оподаткування: роз’яснення для ФОП
Для обрання, переходу або відмови від спрощеної системи оподаткування платник має дотримуватися встановлених строків подання відповідної заяви. Правила відрізняються для чинних платників, новостворених ФОП та е-резидентів, а перехід із загальної системи на спрощену можливий лише за визначених умов. Водночас податкове законодавство не передбачає можливості відкликання ФОП уже поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

ПДВ
24.09.2026
Знищені ракетним обстрілом товари, а сертифікат ТТП отримано пізніше: що з ПДВ за п. 198.5 ПКУ
Податківці роз’яснили, що товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та знищені внаслідок обставин непереборної сили під час воєнного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних або негосподарських операціях, тому п. 198.5 ПКУ не застосовується. Водночас до моменту декларування ПДВ за відповідний звітний період платник має отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини

Єдиний податок
24.09.2026
Чи може ФОП 2 групи надавати послуги українцям, які проживають за кордоном, – роз'яснення ДПС
ФОП на єдиному податку другої групи має обмеження щодо кола замовників, яким може надавати послуги. За наведеним роз’ясненням, до категорії «населення» для цілей пп. 2 п. 291.4 ПКУ належать особи, які перебувають у межах України та підлягають її юрисдикції. Тому ФОП другої групи не може надавати послуги громадянам України, які тривалий час проживають за межами України, та отримувати за такі послуги валюту

ПДВ
24.09.2026
Брендований одяг у подарунок працівникам: ПДВ-зобов'язання та податкові накладні у 2026 році
Підприємство закуповує брендований одяг на подарунки співробітникам. Чи виникають ПДВ-зобов'язання при списанні на витрати таких речей? Чи потрібно формувати податкові накладні на умовний продаж?

Судова практика
24.09.2026
Месенджери, e-mail та електронні документи: як суд оцінює цифрові докази
Верховний Суд узагальнив підходи до використання та оцінки доказів у господарському й цивільному судочинстві, окремо звернувши увагу на електронні докази. Судова практика підтверджує, що переписка в месенджерах, електронні листи, голосові повідомлення та інші цифрові дані можуть використовуватися як докази навіть без КЕП. Відсутність електронного підпису сама по собі не виключає можливості ідентифікувати відправника, якщо його особу можна встановити з достатнім ступенем вірогідності. Водночас електронні докази оцінюються судом за загальними правилами, а в разі розбіжностей між електронним і паперовим документами судова практика визначає пріоритет паперового носія

Перевірки, штрафи
24.09.2026
Інформація про платника податків: коли ДПС має право розкрити її третім особам у 2026 році
Контролюючі органи можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише в межах, визначених законами України. Посадові особи зобов’язані не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, якщо інше не передбачено законодавством. Винятком є запити органів місцевого самоврядування та випадки, коли особа запитує інформацію про себе

Заборгованість
24.09.2026
Безнадійна заборгованість: які борги відповідають критеріям ПКУ
Податковий кодекс визначає перелік випадків, коли заборгованість може вважатися безнадійною. До них, зокрема, належать борги, за якими минув строк позовної давності, заборгованість банкрутів або ліквідованих підприємств, а також борги, стягнення яких стало неможливим через недостатність майна чи форс-мажорні обставини. Окремі правила встановлено для банків і небанківських фінансових установ: безнадійною може визнаватися заборгованість за фінансовим кредитом із простроченням понад 360 днів за визначених умов

Особи з інвалідністю
24.09.2026
Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю 2026
Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю на 2026 рік допоможе роботодавцям швидко й коректно розрахувати СКШП, визначити обов’язковий норматив працевлаштування та обчислити щоквартальний цільовий внесок у разі його невиконання. У калькуляторі враховано нові правила 2026 року: квартальний контроль нормативу, вимоги до рівня оплати праці осіб з інвалідністю, можливість «подвійного зарахування» та зменшений розмір внеску на період воєнного стану. Калькулятор дозволяє перевірити правильність нарахувань, мінімізувати ризики фінансових втрат і сформувати PDF-результат для внутрішнього користування або оскарження

Інше
24.09.2026
Строки для адмінштрафів: коли штраф уже не можуть накласти або стягнути у 2026 році
У справах про адміністративні правопорушення важливо не плутати строки звернення до суду, притягнення до відповідальності та виконання вже накладеного штрафу. Розбираємо, скільки часу є на оскарження, коли спливає строк для накладення адмінстягнення та за яких умов штраф може не підлягати виконанню

РРО / ПРРО, фіскальні чеки
24.09.2026
Несвоєчасне закриття зміни на РРО через повітряну тривогу
В Україні суб'єкти господарювання зобов'язані щоденно створювати фіскальні звітні чеки на РРО або ПРРО. Проте, у разі форс-мажорних обставин, таких як повітряна тривога або аварійне відключення світла, виконання цього обов'язку може бути унеможливлено. В таких випадках, якщо повітряна тривога тривала протягом часу, коли об'єкт вже мав би бути закритим, чек має бути створений не пізніше наступного робочого дня. Аналогічно, у разі аварійного відключення світла, чек має бути створений, як тільки це стане можливим

Особи з інвалідністю
24.09.2026
Менше 8 працівників або виконаний норматив: чи потрібно подавати Звіт (ЗІР від ДПС ще чинний!)
Запровадження внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю суттєво змінило підхід до кола роботодавців і платників: тепер важливим є не лише факт використання найманої праці, а й чисельність працівників та виконання встановленого нормативу. У листі ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02 (а також в ЗІР) чітко визначено, що звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску незалежно від кількості найманих осіб та виконання нормативу







