30 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону від 19.07.2023 №9510 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця»
6 травня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів чергове засідання, на якому, зокрема, народні депутати України – члени Комітету проголосували за створення робочої групи з доопрацювання до другого читання законопроєкту під головуванням заступника голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тараса Тарасенка.
Законопроєктом передбачається, зокрема:
- зобов’язати роботодавця, у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 к.д. після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки НБУ у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації відповідно до Закону від 19.10.2000 № 2050-III;
- надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 к.д.;
- закладення законодавчих підстав для створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця;
- виплата працівнику компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року;
- включення до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування періоду, за який виплачено вищезазначену компенсацію заробітної плати, як періоду, за який сплачено єдиний внесок із виплаченої суми компенсації заробітної плати, та врахування такого періоду при обчисленні страхового стажу для призначення пенсій та страхових допомог за рахунок коштів соціального страхування.
Деякі положення законопроєкту рекомендовано вводити в дію тільки після завершення воєнного стану в Україні. Такий підхід є цілком зрозумілим – захист від додаткового навантаження приватних підприємств, які сплачують податки та забезпечують громадян робочими місцями, але інколи мають фінансові труднощі.
Джерело: Держпраці, Олексій Гончаренко, ВРУ
