Оформлення спадщини – це процедура, яка вимагає чіткого дотримання законодавства, особливо коли спадкоємець перебуває за кордоном. У таких випадках важливо знати, як діяти правильно, щоб не втратити своє спадкове право. Нижче наведено покроковий алгоритм дій спадкоємця.
Зверніться до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця. Якщо спадкова справа залишилася в тимчасово окупованому регіоні, її можна продовжити в іншого нотаріуса на підконтрольній території.
При цьому, наявність на території активних бойових дій нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність, або працюючих державних нотаріальних контор не позбавляє громадян права подати заяву будь-якому нотаріусу в безпечному регіоні.
Велика кількість українців досі перебувають за кордоном, проте може виникнути необхідність заведення спадкової справи в Україні.
Заява про прийняття спадщини – як за законом, так і за заповітом – може бути подана двома способами:
- особисто спадкоємцем до нотаріуса;
- поштою – із нотаріально засвідченим підписом.
Подання заяви про прийняття спадщини через представника за довіреністю не допускається.
Якщо спадкоємець перебуває за межами України та не має можливості прибути особисто для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк (тобто протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця), але має намір прийняти спадщину, він може вчинити такі дії:
- Звернутися до консульської установи України за кордоном для оформлення заяви про прийняття спадщини. Консульська посадова особа посвідчує цю заяву.
- Спадкоємець самостійно надсилає оформлену заяву поштою до обраного нотаріуса в Україні, який відкриє спадкову справу за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження майна, якщо місце проживання неможливо встановити).
Ці дії мають бути виконані до завершення 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця.
Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне:
- проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації;
- засвідчення вірності перекладу з іноземної мови на українську, здійсненого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Заява подається протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини:
- до державної нотаріальної контори;
- приватному нотаріусу;
- за місцем проживання спадкодавця або місцезнаходженням нерухомого майна та тільки у разі, якщо місце проживання спадкодавця невідоме.
Пропустили строк? Тоді – письмова згода інших спадкоємців або звернення до суду.
Комплект документів у кожному випадку визначається індивідуально:
- залежно від складу спадкової маси;
- кількості спадкоємців;
- множинності об’єктів спадкування – нерухомого майна (житлові будинки, земельні ділянки) та рухомого майна (транспортні засоби, грошові вклади у банках).
При зверненні необхідно мати при собі:
- паспорт;
- ІПН;
- документи на майно;
- свідоцтво про смерть;
- довідку про місце проживання;
- документи, що підтверджують родинні зв’язки.
Нотаріус реєструє заяву про прийняття спадщини та вносить відомості до Спадкового реєстру.
Нотаріус зможе видати свідоцтво про право на спадщину лише після спливу 6 місяців з дати відкриття спадщини.
Після аналізу поданих документів нотаріус або видає свідоцтво, або офіційно відмовляє на вимогу особи протягом 3-х робочих днів – з можливістю оскарження в суді.
Джерело: Мін’юст