У липні 2024 року ФОП (далі – позивач, ФОП-1) звернулася до адміністративного суду з позовом до Держпраці (відповідач), в якому просила скасувати постанову накладення штрафу у розмірі 71 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що не здійснювала фактичний допуск ФОП-2 до роботи станом на 28.03.2024. ФОП-2 є самостійним суб`єктом господарювання та зареєстрована з 15.04.2002, як фізична особа-підприємець. Нежитлове приміщення спільно використовується ФОП-2 та позивачем відповідно до договорів безоплатного користування майном.
Крім того, у зв`язку із спільним використанням одного нежитлового приміщення для здійснення господарської діяльності, позивач та ФОП-2 11.10.2023 уклали договір про співробітництво (партнерство).
Згідно з умовами такого договору, до обов`язків сторін віднесено сприяння одна одній в організації роботи магазину-кафе, зокрема через:
- представлення товару кожної зі Сторін перед потенційними покупцями; забезпечення продажу товару покупцям від імені кожної зі Сторін;
- забезпечення проведення розрахункових операцій від імені кожної зі Сторін.
Таким чином, позивач вважає, що факт проведення розрахункових операцій ФОП-2 та продажу товару у магазині під час фактичної перевірки позивача не може бути достатньою підставою на підтвердження трудового характеру правовідносин між цими двома ФОП, а є наслідком реалізації договору про співробітництво (партнерство) фізичних осіб-підприємців.
Суд першої інстанції у задоволені позовних вимог відмовив.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт реалізації товару іншим ФОП є наслідком співпраці, а не доказом наявності трудових відносин.
Верховний Суд (далі – ВС) підтримав правову позицію Держпраці виходячи з наступного.
Трудове законодавство України вимагає офіційного оформлення трудових відносин відповідно до норм Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) У зв`язку з цим, обмін персоналом (працівниками) між підприємствами (юридичними особами або фізичними особами-підприємцями) на підставі договорів про співробітництво (співпрацю або партнерство) є неприпустимим і може свідчити виключно про використання роботодавцем способу обходу вимог трудового законодавства про обов`язкове оформлення трудових відносин.
Подібний підхід висловлений ВС у постанові від 09.06.2022 у справі №2340/2901/18, де Суд вказав, що:
КЗпП не передбачає можливості обміну трудовими ресурсами в рамках договору про співпрацю (партнерство). Натомість прийняття працівника здійснюється шляхом укладення трудового договору згідно статтями 21, 24 КЗпП.
Також ВС вказав, що у справі, що розглядається, наявність договору про співпрацю (партнерство) між позивачем та ФОП-2 не є достатньою правовою підставою для залучення працівників однієї сторони (зокрема самої ФОП-2 ) до виконання роботи на користь іншої сторони без належного оформлення трудових відносин відповідно до положень КЗпП.
Встановлений під час фактичної перевірки і підтверджений відповідним актом від 29.03.2024 факт здійснення розрахункових операцій ФОП-2 та продаж нею товару, що належить позивачеві без укладення трудового договору достеменно свідчить про обхід законодавчих вимог щодо оформлення трудових відносин і суперечить нормам трудового законодавства.
За таких обставин, ВС дійшов висновку, що оскаржувана у цій справі постанова органу Держпраці є правомірною, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Крім того, ВС вказав на те, що повноваження на проведення перевірки щодо дотримання фізичними особами-підприємцями вимог законодавства про працю, виявлення, оформлення і фіксацію відповідних порушень (зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) належать податковому органу відповідно до закону.
Одночасно з цим повноваження щодо притягнення до відповідальності за вищевказані правопорушення у спосіб накладення штрафу за законом (частина четверта статті 265 КЗпП надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю – Держпраці.
За таких обставин, у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки і надання останнього Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством.
Джерело: постанова ВС від 06.03.2025 у справі №260/4202/24
