Обставини конституційної справи
У Рішенні Конституційного Суду України (далі – КСУ) від 21.01.2025 №3-р(II)/2025 розглядалися обставини, коли платник податків звернувся до КСУ з конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремої норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Огляд справи тут, а реакція народного депутата тут.
Серед іншого, КСУ вказав, що:
законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis - час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
А також, КСУ дійшов висновку, що у платників податків не було достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених змінами до ПКУ, що призвело до порушення законних очікувань платників податків.
Отже, КСУ дійшов висновку, що зміни до ПКУ не відповідають Конституції України (є неконституційним)
Чи є Рішення КСУ - обов’язковим до виконання
Поглянемо на ст. 1512 Конституції України, де сказано, що рішення та висновки, ухвалені КСУ, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
А у ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України, або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Хороша новина - рішення КСУ є обов’язковими до виконання. Тож, це не лише платник податків наполягає, що у нього не було достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених змінами до ПКУ, що призвело до порушення законних очікувань платників податків. Якщо є можливість надати документи, скільки часу займає перепідготовка для нових вимог законодавства - і чим більше часу від набуття новим законом сили, - це буде бонусом для платника.
Погана новина – треба ще дістатися КСУ. І тепер про це.
Чи може платник податків звернутися до КСУ
Може, але лише за умови, коли пройде усю довготривалу судову процедуру.
У наведеній справі, платник податків отримав негативне рішення від ДПС ще у 2017 році, а позитивне рішення від КСУ лише у 2025 році.
Отже, згідно зі ст. 1511 Конституції України, КСУ вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Людською мовою:
Згідно з постановою ВС від 31.10.2023 у справі № 809/730/17, платник податків програв справу у ВС. Тому, він і звернувся до КСУ.
Що змінюється для депутатів
Формально, вони не можуть порушувати приписи Конституції та КСУ, на практиці відповідальності за це немає.
Тобто, формально, депутати мають надати достатній строк для платників податків, щоб адаптуватися до змін в законодавстві, якщо вже голосують за зміни в ПКУ. І, такий строк йде на місяці, а не на години.
Крім того, депутати можуть понести політичну відповідальність. І тут платники вже самі можуть контролювати процес - контролюючи: хто з депутатів (або партій) голосує за зміни податкового законодавства «за одну ніч».
Висновки
- Рішення КСУ мають виконуватися всіма.
- Перш ніж подати заяву щодо неконституційності норми права, платник податків повинен програти аж у касації. Інакше не буде підстав звертатися до КСУ.
- Притягнути депутатів до відповідальності за прийняття законів «заднім числом» майже неможливо, але можна за них не проголосувати.
Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю