Як неприбутківцю не втратити свій неприбутковий статус

1. Набуття неприбуткового податкового статусу
2. Головний принцип неприбуткового статусу
3. Невідповідність вимогам законодавства, за яким утворена неприбуткова організація (НПО)
4. Здійснення господарської діяльності має бути передбачена статутом організації
5. Заборона на розподіл доходу
6. Які виплати не вважаються розподілом доходу (прибутку) НПО
7. Висновки

У п. 133.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено вимоги для неприбуткового статусу некомерційних підприємств. Такими є благодійні та громадські організації, асоціації, КНП, ОСББ та ЖБК, профспілки, інші.

Набуття неприбуткового податкового статусу

Для набуття неприбуткового податкового статусу такі організації мають бути включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Для цього протягом 10 днів з дня державної реєстрації подається заява за формою 1-РН. ДПС вивчає статут таких організацій на предмет наявності норм, зазначених в п. 133.4 ПКУ. У разі відсутності зауважень з боку ДПС такі установи та організації вважаються неприбутковими з моменту їх державної реєстрації.

Але слід пам’ятати, що набутий при реєстрації неприбутковий статус не є постійним. Важливо, в процесі подальшої господарської діяльності не порушити вимоги законодавства, що можуть призвести до втрати неприбуткового статусу через виключення із відповідного Реєстру.

Головний принцип неприбуткового статусу

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам пп. 133.4.1 ПКУ:

1. утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
2. установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;
3. установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
4. установа / організація мають бути внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні норми п. 133. 4 ПКУ застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ. Про це буде далі.

Невідповідність вимогам законодавства, за яким утворена неприбуткова організація (НПО)

Перевищення адмінвитрат – поширена помилка благодійних організацій та фондів у 2025 році.

Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20% доходу цієї організації у поточному році (п. 3 ст. 16 Закону України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», далі – Закон №5073).

Перелік адміністративних витрат благодійні організації описують в обліковій політиці з огляду на п. 18 НП(С)БО 16 та визначать в кошторисі на своє утримання.

Проконтролювати дотримання 20%-го обмеження можна за формулою:

1. Дт 92 за рік < 20% суми з рядка 2280 форми №2-м/2-мс (якщо фінзвітність благодійна організація складає за НП(С)БО 25),

1. сума з рядка 2130 ф. №2 < 20% суми рядків (2000 + 2120 + 2200 + 2220 + 2240) ф. №2 (якщо фінзвітність благодійна організація складає за НП(С)БО 1).

З огляду на це податкова може побачити порушення під час камеральної перевірки фінансової звітності тільки якщо НПО звітую загальним «великим» пакетом річної фінансової звітності за НП(С)БО 1. Саме тут в формі №2 виділені окремо адміністративні витрати. Але не залежно від формату фінансової звітності бухгалтер благодійної організації чи фонду має самостійно контролювати це питання.

Порушення благодійною організацією, що перебуває у Реєстрі, вимог ст. 16 Закону №5073 щодо перевищення граничного розміру адміністративних витрат, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до пп. 133.4.3 та пп. 133.4.4 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку (ІПК від 02.09.2024 №4291/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК). За роз’ясненням ДПС в ЗІР, категорія 102.04, благодійна організація зобов’язана зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів, тобто із суми перевищення.

Нецільове використання гуманітарної допомоги

Отримання та використання гуманітарної допомоги регулюється Законом України від 22.10.1999 №1192-XIV «Про гуманітарну допомогу». Насамперед це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги, які потребують допомоги.

Отримувачі гуманітарної допомоги мають вести бухгалтерський облік та відображати її рух так, щоб можна було прослідкувати її цільове використання. Документування та бухоблік мають надати можливість прослідкувати весь рух гуманітарної допомоги. Якщо НПО не веде бухгалтерський облік надходження та використання гуманітарної допомоги, це буде розтлумачене, як її нецільове використання, що призведе до відповідних наслідків.

Гуманітарна допомога, що використана не за цільовим призначенням (сумарне значенню показників графи 7 розділу ІV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» додатку ГД) формує оподатковуваний дохід НПО в частині ІІ Звіту про використання доходів (прибутків). Відповідно НПО втрачає право перебувати в Реєстрі неприбуткових організацій та установ.

Зверніть увагу, що знищена ракетним чи дроновим ударом гуманітарна допомога формально вважається використаною не за цільовим призначенням. Форма Звіту та додатку ГД не враховує форс-мажорні обставини, пов’язані зокрема зі знищенням майна під час воєнного стану на території України. А отже призводить до оподаткування та втрати неприбуткового статусу. Аби цього уникнути податківці радять НПО – отримувачам (набувачам) гуманітарної допомоги насамперед підготувати пакет документів для достовірного відображення втрат гуманітарної допомоги у Звіті, а саме:

Акт інвентаризації – обов’язковий відповідно до ст. 10 Закону України від 16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879. Інвентаризація проводиться у випадках крадіжки, псування, пожежі, техногенних аварій чи інших надзвичайних подій.

Первинні документи про пошкодження або знищення майна:

1. акти фіксації втрат;
2. фото- чи відеофіксація;
3. довідки органів ДСНС;
4. документи про виконання аварійних чи відновлювальних робіт.

Документи компетентних органів про наслідки агресії – відповідно до Порядків, затверджених постановами Кабміну від 20.03.2022 №326 та від 19.04.2022 №473 (визначення шкоди, ліквідація наслідків руйнувань).

Сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини – засвідчує неможливість виконання зобов’язань внаслідок надзвичайної події. Видається ТПП згідно зі ст. 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

Рішення керівника організації про списання майна – оформлене за правилами бухгалтерського обліку та відповідно до виявлених інвентаризацією розбіжностей.

На підставі цього факт такої втрати рекомендується відобразити у розділі ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту із зазначенням у графі 9 замість дати та номеру акта передачі гуманітарної допомоги реквізитів відповідного акта про знищення гуманітарної допомоги, складеного на підставі підтверджуючих документів, з поданням пояснень та доповнень до такого Звіту, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Звіту (ЗІР, категорія 102.04).

Здійснення господарської діяльності має бути передбачена статутом організації

Будь-яка НПО проводить свою діяльність у відповідності до статуту. Саме в цьому документі визначаються мета та напрямки діяльності, повноваження та обмеження щодо органу управління такої організації.

Так, Мінфін в своєму листі від 06.02.2019 №11210-09-5/3214 зазначило:

<…> громадське об’єднання зі статусом юрособи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено його статутом, <…>.

Отже, проведення господарської діяльності НПО можливо у чіткій відповідності до статуту.

Використання отриманих доходів від господарської діяльності для фінансування статутної діяльності.

ДПС також не заперечує проти отримання доходів від господарської діяльності НПО, але за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (ЗІР, категорія 102.04).

У разі недотримання НПО вимог, встановлених п. 133.4 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абз. 2 пп. 133.4.1 і пп. 133.4.2 ПКУ, така НПО підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Заборона на розподіл доходу

Як зазначалось вище, під забороною розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів НПО, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

В період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні норми п. 133. 4 ПКУ застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Не вважається порушенням вимог п. 133.4 ПКУ передача майна, надання послуг НПО, використання доходів (прибутків) НПО для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані)

1. Збройним Силам України,
2. Національній гвардії України,
3. Службі безпеки України,
4. Службі зовнішньої розвідки України,
5. Державній прикордонній службі України,
6. Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України,
7. Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад,
8. іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави,
9. а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту,
10. та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,

та/або грошові кошти, перераховані на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України та/або надання благодійної допомоги фізичним особам (крім засновників, учасників таких організацій або пов’язаних з ними осіб) з числа:

1. учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників вище перелічених силових структур, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні пп. 165.1.54 ПКУ) військовослужбовців, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
2. працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні пп. 165.1.54 ПКУ);
3. фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Визначення пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.59 ПКУ. Серед фізосіб пов’язаними особами вважаються чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Отже, без ризику розподілу доходу передача гуманітарної чи благодійної допомоги працівнику, чи сторонній фізособі, що не є учасником (засновником) або пов’язаною особою до учасників (засновників).

Аби не допустити в процесі статутної діяльності виплати фізособам, що призведуть до розподілу доходу, а відповідно втрати неприбуткового статусу, кожній НПО доцільно визначити коло пов’язаних осіб для своєї організації

Які виплати не вважаються розподілом доходу (прибутку) НПО

Лікарняні, відрядження, підвищення кваліфікації. Виплати, спрямовані НПО на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т.ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності (лист ДФС від 03.10.2016 №21415/6/99-99-15-02-02-1).

Виплати за ЦПД учаснику, працівнику, члену. Не вважаються порушенням вимог пп. 133.4.2 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати НПО засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації (ЗІР, категорія 102.04).

Виплата засновнику як ФОПу. Укладання НПО договору на отримання платних юридичних послуг з ФОП 3 групи, що є співзасновником такої організації не вважається розподілом доходу (прибутків), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (лист ДФС від 06.11.2017 №2529/С/99-99-15-02-02-14/ІПК).

Виплата матеріальної допомоги працівникам. Проведення виплат матеріальної допомоги разового характеру окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, та, зокрема, на поховання в межах виконання зобов’язань, встановлених колективним договором, не є підставою для виключення з Реєстру, якщо такі виплати здійснюються із дотриманням вимог законодавства про працю (лист ДПС від 14.07.2021 №2751/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Законом України від 04.12.2024 №4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» п. 133.4 ПКУ доповнено новим пп. 133.4.4-1 ПКУ.

Новація стосується виключно благодійних організацій!

Не є підставою для виключення благодійної організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону №5073.

Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25% суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.

Висновки

1. НПО, що перебуває у Реєстрі має постійно контролювати свої господарські операції та виплати аби не втратити неприбутковий статус.
2. НПО доцільно визначити для себе коло пов’язаних осіб аби уникати ризиків розподілу доходу у разі надання благодійної допомоги та виплат.

Читайте більше:

Які звіти повинні подавати неприбуткові організації в Україні

Неприбуткові організації: які помилки обліку загрожують втратою статусу

Перевірка неприбуткової організації: найпоширеніші страхи

Неприбуткова організація без доходів: як показати витрати та не втратити статус

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: інструкція

Шаблони та зразки документів:

Реєстраційна заява платника податку (Форма №1-РН)

Фінансова звітність мікропідприємства (Форми № 1-мс, 2-мс)

Фінансова звітність малого підприємства (Форми № 1-м, 2-м)

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації