Завершення закупівель 2024 року
В першу чергу завершуючи закупівлі 2024 року замовникам слід врахувати обмежені терміни реєстрації бюджетних зобов’язань: згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайт Державної казначейської служби України останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства через систему електронних платежів Національного банку України в бюджетному 2024 році є 27 грудня 2024 року. Таким чином, завершення діючих закупівель необхідно планувати з урахуванням з цієї дати.
Уповноваженим особам замовників розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів також слід взяти до уваги те, що більшість укладених протягом року договорів мають строк дії «до 31.12.2024 року». Відповідно, постає питання необхідності оприлюднення звітів про виконання даних договорів в системі Prozorro та термінів їх оприлюднення. Статтею 10 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон №922) визначено, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Враховуючи те, що договором про закупівлю вважається договір, укладений за результатами проведення процедури закупівлі або спрощеної закупівлі, замовникам, відповідно до діючого закупівельного законодавства, необхідно оприлюднювати звіти про виконання договорів лише по договорам, укладеним за результатами проведених процедур відкритих торгів. По договорам, укладеним без використання електронної системи, а також договорам, укладеним згідно винятків по пункту 13 Особливостей (постанова КМУ №1178), звіти про виконання договорів оприлюднювати не потрібно. Не обов’язковим є і звітування про виконання договорів, укладених за результатами запитів пропозицій постачальників (закупівель через електронний каталог Prozorro Market).
Окремо слід зазначити, що Закон №922 передбачена можливість внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 даного Закону: дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Для того, щоб скористатись даною нормою законодавства, замовнику варто підготувати дві додаткові угоди: на продовження строку дії договору (укласти до 31 грудня) та на збільшення обсягу закупівлі і суми договору (укласти у 2025 році). Враховуючи те, що договором про закупівлю згідно з законодавством вважається договір, укладений за результатами проведення відкритих торгів або спрощених закупівель, скористатись положеннями ч. 6 ст. 41 Закону №922 щодо укладених «прямих договорів без використання електронної системи» можливості немає.
Зміни до закупівельного законодавства та роботи електронної системи закупівель Prozorro
23 жовтня 2024 року набрали чинності зміни до Закону №922, які, в тому числі, зобов’язують замовників під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва оприлюднювати в машинозчитувальному форматі документи, які містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
Статтею 41 Закону №922 визначено, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Таким чином, замовникам варто в проєкті договору про закупівлю передбачити відповідні додатки, а в вимогах тендерної документації визначити обов’язковість зазначення учасниками та переможцем закупівлі вартості матеріальних ресурсів.
Окрім того, ст. 41 Закону №922 визначено, яка саме інформація має міститись у додатках до договору та бути оприлюднена: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.
Інформаційним листом Міністерства економіки України від 28.10.2024 року №3323-04/76642-07 визначено яким чином має оприлюднюватись дана інформація:
Слід зазначити, що при визначенні вартості будівництва використовуються кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281.
Так, зокрема, відповідно до п. 3.26. Настанови з визначення вартості будівництва відомість ресурсів до об’єктного кошторису складається за формою, наведеною у додатку 6 цієї Настанови. Відповідно до пункту 3.40. Настанови з визначення вартості будівництва відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва складається за формою, наведеною у додатку 11 цієї Настанови.
Тому вищезазначені форми, які містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси та інформацію щодо найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниці його виміру, кількості, відпускної ціни, а також вартості транспортування та заготівельно-складських витрат, можуть зазначатись невідʼємними додатками до договору про закупівлю.
Крім цього, у документі щодо інформації про ціни на матеріальні ресурси, обовʼязково має додаватися інформація про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Відповідно до частин другої та третьої ст. 36 Митного Кодексу України (далі – МКУ) країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару».
Щодо визначення поняття машинозчитувального формату інформація була висвітлена в інформаційному листі Міністерства економіки України від 27.11.2024 №3323-04/84579-06: «Згідно з пунктом 2 Положення №835 машиночитаний формат – формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини. Згідно з пунктом 9 Положення № 835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати:
- Текстові дані TXT, RTF, MD, ODT*, DOC(X), (X)HTML*
- Структуровані дані RDF*, XML*, JSON*, CSV*, XLS(X), ODS*, YAML*
Крім цього, зазначаємо, що згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в ЕСЗ у форматі PDF.
Таким чином, у разі розміщення замовником в ЕСЗ договору про закупівлю, додатків до договору про закупівлю, змін до договору про закупівлю (у тому числі документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у форматі PDF, замовником розміщуються також ці документи у машиночитному форматі, наприклад, DOC(X), XML тощо».
Отже, уповноваженим особам замовників в додатках до договору про закупівлю варто встановлювати форми, передбачені Настановою. Ці форми містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, інформацію щодо найменування матеріального ресурсу, одиниці його виміру, кількості, відпускної ціни, вартості транспортування та заготівельно-складських витрат. Також, до інформації про ціни на матеріальні ресурси повинна бути додана інформація про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Дані додатки мають бути оприлюднені уповноваженими особами в машиночитному форматі, тобто форматі, який може бути автоматично прочитаний та оброблений комп’ютером.
Примірна тендерна документація
Наказом Міністерства економіки України від 06.12.2024 №27593, затверджено нову примірну тендерну документацію, яку замовники можуть використовувати під час проведення процедури відкритих торгів. Враховуючи те, що дана тендерна документація є примірною, уповноважені особи не зобов'язані її використовувати, але мають таке право.
В той же час, уповноваженим особам під час підготовки тендерних документацій по процедурам відкритих торгів все ж варто враховувати затверджену наказом Мінекономіки примірну тендерну документації, оскільки її умови, принаймні до чергових змін закупівельного законодавства, наразі повністю цьому законодавству відповідають.
Таким чином, тепер інформація про встановлені замовником кваліфікаційні критерії та вимоги до учасників щодо підтвердження їх відповідності, можуть зазначатись у тексті тендерної документації, та, обов’язково мають зазначатись в електронних полях при оприлюдненні оголошення про проведення процедури закупівлі. Інформація, оприлюднена у текстовому форматі тендерної документації та в електронних полях має бути ідентичною.
А у разі, якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082 автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
Джерело: портал «Децентралізація»