Працівник відмовився від проходження повторних та позапланових інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки у зв`язку з виводом із простою, що було підтверджено роботодавцем відповідним актом.
Через ухилення працівника (позивача) від проходження повторного та позапланового інструктажів (про це свідчить відсутність підпису про отримання цих інструктажів в зазначені дати в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці та засвідчено в акті про відмову працівника від проходження інструктажу), такого працівника було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.
Наказ прийнято у зв`язку з ухиленням від проходження позапланового і повторного інструктажів до проходження позапланового і повторного інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки з перевіркою знань. На період відсторонення від роботи визначено місцезнаходження працівників поза територією підприємства.
Працівник звернувся до суду з позовом до роботодавця про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати та нарахування премії.
Верховний Суд (далі – ВС) вказав на те, що відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю в Україні (далі - КЗпП України), працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 159 КЗпП України працівник зобов`язаний, зокрема знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця (ст. 160 КЗпП України).
Відповідно до частин другої, третьої, шостої ст. 18 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці», працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
Судами не було встановлено наявності обставин, які б свідчили про об`єктивні перешкоди працівника у проходженні інструктажів.
За таких обставин, ВС дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що роботодавець виконав свій обов`язок, передбачений нормами як загального, так і спеціального законодавства щодо проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, які мали тривалу перерву в роботі. Натомість позивач відмовився пройти відповідні інструктажі з питань охорони праці, а тому роботодавець правильно застосував норму ст. 46 КЗпП України щодо відсторонення працівника від роботи.
Такі дії роботодавця щодо недопущення працівника до виконання трудової функції, пов`язаної з виконання робіт підвищеної небезпеки, спрямовані на недопущення нещасних випадків на виробництві та за обставин цієї справи є виправданими.
Надані позивачем докази не спростовують того факту, що він після його відкликання з тривалого простою мав пройти інструктажі з охорони праці і станом на момент відсторонення від роботи їх не пройшов.
Отже, ВС погодився з висновками суддів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування наказу відповідача про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення.