Нюанси перерахунку днів відпустки, в разі її надання за рахунок невідпрацьованої частини

Якщо в поточному році працівнику надано щорічну відпустку повної тривалості, під час її розрахунку за наступний рік має бути зроблено перерахунок тривалості щорічної відпустки залежно від фактично відпрацьованих працівником днів, з урахуванням кількості днів відпустки, отриманої авансом

0

50

Міністерство економіки України повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 15.11.96 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон №504) тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.


Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №504, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.


Кількість днів щорічної основної відпустки працівника має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості такої відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу.


Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає.


Міністерство зауважило, що відповідно до пунктів 1 та 4 ч. 1 ст. 9 Закону №504, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються:


час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному, зокрема, ст. 26 Закону №504.


Разом з тим, за приписами ст. 26 Закону №504, час перебування у відпустці, за сімейними обставинами та з інших причин (коли працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік) не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч .1 ст. 9 цього Закону.


Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2136) протягом періоду дії воєнного стану, роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону №504, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 9 Закону №504.


З огляду на викладене, Мінекономіки дійшло висновку, що:


якщо в поточному році працівнику надано щорічну відпустку повної тривалості, під час її розрахунку за наступний рік має бути зроблено перерахунок тривалості щорічної відпустки залежно від фактично відпрацьованих працівником днів, з урахуванням кількості днів відпустки, отриманої авансом.


Джерело: лист Мінекономіки від 30.09.2024 № 4701-05/71262-09

0

50