
Військовий облік
10.08.2026
Мобілізація жінок без дітей та обов’язковий військовий облік: які зміни пропонують
В Україні зареєстрували одразу кілька електронних петицій із пропозиціями змінити правила військового обов’язку для жінок. Ініціативи передбачають різні моделі – від поширення військового обов’язку на працездатних жінок без дітей до запровадження обов’язкового військового обліку, підготовки та призову жінок на рівних із чоловіками засадах. Водночас реєстрація петицій не змінює чинних правил мобілізації – для цього потрібні відповідні законодавчі зміни

Як розповіли в Судово-юридичній газеті, в Україні пропонують суттєво змінити підхід до військового обов’язку жінок під час мобілізації.
Автори петицій аргументують свої пропозиції, зокрема, необхідністю більш рівномірного розподілу навантаження, пов’язаного із захистом держави, та посилаються на конституційні принципи рівності громадян і захисту України.
При цьому пропозиції у трьох зверненнях відрізняються:
- одна стосується саме працездатних жінок без дітей,
- друга – встановлення рівного військового обов’язку для чоловіків і жінок загалом,
- третя – обов’язкового військового обліку жінок та їх призову під час мобілізації на рівних засадах із чоловіками.
Військовий обов’язок пропонують поширити на працездатних жінок без дітей
В петиції від 10.08.2026 №41/010515-26еп пропонується розглянути можливість поширення військового обов’язку на працездатних жінок, які не мають дітей.
Автор звернення посилається на статтю 65 Конституції України, відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.
Свою пропозицію автор пояснює тим, що протягом війни основний тягар військової служби несуть чоловіки. У тексті зазначається, що сотні тисяч військовослужбовців перебувають на фронті, багато з них загинули або отримали тяжкі поранення, а мільйони чоловіків обмежені у праві вільного пересування та перебувають під ризиком мобілізації.
Водночас окремо автор звернення зупиняється на жінках, які виховують дітей. На його думку, держава обґрунтовано надає таким жінкам особливий захист, оскільки вони виконують важливу місію, пов’язану з народженням, вихованням дітей та забезпеченням майбутнього України.
Тому для жінок, які виховують дітей, пропонується й надалі зберігати відповідні гарантії та захист.
Інший підхід автор пропонує застосовувати до жінок, які дітей не мають. У зверненні зазначається, що зараз вони не підлягають загальній мобілізації на таких самих умовах, як чоловіки, і водночас не виконують обов’язків, пов’язаних із доглядом та вихованням дітей, які держава враховує при наданні відповідних гарантій.
З огляду на це пропонується внести зміни до законодавства та поширити військовий обов’язок на працездатних жінок, які не мають дітей. Водночас це не пропонується робити без винятків. Автор зазначає, що відповідні правила не повинні поширюватися на жінок, які мають медичні або інші передбачені законом підстави для відстрочки.
На думку автора петиції, таке рішення сприятиме «більш справедливому розподілу обов’язків із захисту держави», дозволить збільшити мобілізаційний ресурс та реалізувати конституційний принцип, відповідно до якого захист України є обов’язком громадян.
Кабінет Міністрів та Верховну Раду закликають опрацювати відповідні законодавчі зміни.
Для чоловіків і жінок хочуть встановити однакові основні правила мобілізації
Інша пропозиція передбачає значно ширший підхід і не обмежується жінками, які не мають дітей. У петиції від 10.08.2026 №41/010534-26еп «Запровадити рівний військовий обов’язок для чоловіків і жінок України під час мобілізації» пропонується встановити рівні засади виконання військового обов’язку громадянами чоловічої та жіночої статі.
Автор звернення зазначає, що в умовах збройної агресії РФ питання «справедливого та рівного розподілу обов’язку із захисту держави» є одним із ключових питань національної безпеки.
Також він посилається на положення Конституції України щодо рівності громадян перед законом та обов’язку захищати Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність України.
На думку автора, чинне законодавство передбачає різні підходи до військового обов’язку чоловіків і жінок. У зверненні зазначається, що основний мобілізаційний ресурс «фактично формується переважно за рахунок чоловіків», тоді як для жінок не встановлено аналогічного загального обов’язку проходити військову службу під час мобілізації.
Автор вважає, що в умовах тривалої війни держава повинна забезпечити «максимально справедливий та рівний розподіл обов’язків із захисту України між громадянами незалежно від статі».
Вік, здоров’я та потреби ЗСУ пропонують враховувати під час призову
Для реалізації такого підходу пропонується ініціювати внесення до Верховної Ради законодавчих змін, спрямованих на встановлення рівного військового обов’язку для чоловіків і жінок.
Зокрема, автор пропонує передбачити можливість призову на військову службу під час мобілізації як чоловіків, так і жінок на рівних засадах.
При цьому призов, відповідно до запропонованого підходу, має здійснюватися не автоматично, а з урахуванням низки критеріїв:
- віку;
- стану здоров’я;
- військово-облікової спеціальності;
- потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.
Також пропонується встановити однакові основні критерії військового обліку, придатності та мобілізаційного призову для чоловіків і жінок відповідного віку.
Окремо автор наголошує на необхідності законодавчих гарантій для людей, які мають об’єктивні підстави для відстрочки від призову. Такі гарантії, за його задумом, повинні застосовуватися незалежно від статі.
Крім того, під час мобілізації пропонується розподіляти обов’язок із захисту держави між громадянами «на принципах рівності, справедливості та відповідно до реальних потреб оборони України».
Автор петиції вважає, що під час повномасштабної війни захист України має бути спільним обов’язком громадян, а законодавство має передбачати «справедливий та недискримінаційний підхід» до його виконання.
Жінок відповідного віку пропонують поставити на обов’язковий військовий облік
Ще одна ініціатива стосується не лише мобілізації, а й безпосередньо військового обліку жінок.
У петиції від 10.08.2026 №41/010536-26еп пропонується запровадити обов’язковий військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації жінок на рівних умовах із чоловіками.
Автор звернення виходить із того, що в умовах повномасштабної збройної агресії питання захисту держави та розподілу обов’язків щодо оборони країни має стосуватися всіх громадян.
У тексті петиції зазначається, що чинна система мобілізації передбачає переважне залучення до військової служби чоловіків, тоді як жінки значною мірою долучаються до оборони держави на добровільних засадах.
На думку автора, в умовах тривалої війни та значного навантаження на військовослужбовців необхідно забезпечити рівний підхід до виконання конституційного обов’язку щодо захисту України.
Тому Кабінету Міністрів пропонується насамперед розглянути питання щодо запровадження обов’язкового військового обліку жінок відповідного віку на законодавчо визначених умовах.
Призов жінок пропонують зробити обов’язковим, але з урахуванням визначених законом критеріїв
Наступним кроком автор пропонує розробити та внести до Верховної Ради законодавчі зміни, які передбачатимуть можливість та обов’язковість призову громадянок України на військову службу під час мобілізації на рівних засадах із чоловіками.
При цьому мають враховуватися стан здоров’я, вік та інші визначені законодавством критерії.
Також пропонується передбачити однакові принципи визначення військового обов’язку для чоловіків і жінок, якщо вони належать до відповідних категорій військовозобов’язаних.
Окремою пропозицією є забезпечення «справедливого та пропорційного розподілу обов’язку щодо захисту держави між громадянами незалежно від статі».
Для жінок також пропонують передбачити військову підготовку та навчання
Третя ініціатива передбачає ще один елемент – створення механізмів підготовки жінок до виконання військового обов’язку.
Зокрема, автор пропонує передбачити військову підготовку жінок та проходження ними відповідного навчання.
На його думку, запровадження такого підходу відповідало б принципу рівності громадян перед законом та дозволило б забезпечити «більш справедливий розподіл навантаження, пов’язаного із захистом України в умовах воєнного стану».
Кабінет Міністрів закликають розглянути відповідні пропозиції та ініціювати необхідні законодавчі зміни.
Водночас наразі йдеться саме про пропозиції, викладені авторами електронних петицій. Їх реєстрація сама по собі не змінює правил військового обліку чи мобілізації та не означає автоматичного запровадження описаних авторами механізмів
Водночас, після появи петицій із пропозиціями змінити підхід до військового обов’язку жінок та поширити на них мобілізацію у Центрі протидії дезінформації РНБО заявили, що запровадження жіночої мобілізації в Україні не планується.
«Ніякої жіночої мобілізації не планується, так само не планується ніяких змін щодо батьків трьох дітей», – заявив керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко.
Джерело: sud.ua
Читайте більше:
Військовий облік жінок: нові вимоги для роботодавців у 2026 році
Військовий облік жінок: (не) обов'язковий
Виключення жінок з військового обліку: законопроєкт №15116-1 рекомендовано Комітетом
Виїзд за кордон для жінок: які обмеження діють у 2026 році
Мобілізація жінок: офіційна позиція Сухопутних військ
Хто з жінок зобов’язаний стати на військовий облік: чіткі критерії
✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Документообіг, первинні документи
24.09.2026
Номенклатура справ для малого бізнесу: чи потрібна компанії на 15 працівників
Чи потрібна номенклатура справ компанії, якщо в штаті лише 15 працівників і немає окремих відділів? Так. Кількість працівників не звільняє юрособу від вимог до організації діловодства. Розбираємо, як скласти номенклатуру справ для невеликого підприємства, які розділи включити, як правильно називати справи та що врахувати під час затвердження

Податкова та фінзвітність
24.09.2026
Податківці пояснили, як застосовувати ставки податку на прибуток після втрати статусу фінансової установи
Податкова служба пояснила, як заповнювати декларацію з податку на прибуток підприємствам, які у третьому кварталі 2026 року втратили статус фінансової установи. Для різних звітних періодів застосовуються різні базові ставки, а за потреби платники можуть подати до декларації спеціальне доповнення відповідно до Податкового кодексу України

Сільгоспдіяльність
24.09.2026
ФОП орендує сільгоспземлю у фізособи: коли МПЗ не визначається у 2026 році
ФОП – платник єдиного податку 2 або 3 групи, який орендує сільськогосподарські угіддя, що належать фізичним особам та станом на 1 січня звітного року знаходилися в межах населеного пункту, не визначає МПЗ щодо таких земельних ділянок

ФОП
24.09.2026
Втрата Книги обліку доходів і витрат ФОП: дії та відповідальність у 2026 році
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення Типової форми обліку доходів і витрат, ФОП на загальній системі оподаткування зобов'язана протягом п'яти днів письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем обліку. Втрачену форму необхідно відновити протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення податковим органом

Судова практика
24.09.2026
РК заблокували через ризиковість операції: які помилки в документах стали вирішальними, – ВС
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду поставив крапку у податковому спорі щодо правомірності зупинення та відмови в реєстрації розрахунку коригування на повернення товару. Суд дійшов висновку, що відсутність належних первинних документів та розбіжності в датах є підставою для законної відмови з боку податкових органів.

Податок на майно
24.09.2026
ДПС не надіслав (не вручив) ППР: чи є відповідальність за несвоєчасну сплату фізособою плати за землю
Фізичні особи мають сплатити податок на землю протягом 60 днів з дати вручення ППР, яке контролюючі органи зобов’язані надіслати до 1 липня поточного року. У ППР вказуються кадастровий номер, площа ділянки, ставка та пільги. У разі переходу права власності на землю податок сплачують попередній і новий власник пропорційно часу володіння. Якщо ППР не було надіслано у встановлений строк, платник звільняється від відповідальності за прострочення

Пільги
24.09.2026
Іноземець працює та живе в Україні: чи має він право на податкову знижку за навчання у 2026 році
Іноземець, який працює та проживає в Україні, може скористатися податковою знижкою за навчання, якщо за результатами визначення статусу є податковим резидентом України. Сам факт наявності посвідки на тимчасове проживання не є єдиною умовою для такого статусу – враховуються місце проживання, постійне проживання, центр життєвих інтересів та строк перебування в Україні. Зокрема, про центр життєвих інтересів можуть свідчити місце постійного проживання сім’ї та економічні зв’язки особи з Україною. Отже, іноземець-резидент, який є платником ПДФО та відповідає іншим вимогам ПКУ, має право на податкову знижку за витратами на навчання

Особи з інвалідністю
24.09.2026
Мінімальна зарплата для працівників з інвалідністю у 2026 році: чи можна врахувати лікарняні
Якщо працівнику з інвалідністю нараховано лікарняні та заробітна плата за фактично відпрацьований час. Загальна сума більше мінімальної заробітної плати. Чи буде виконуватись умова про рівень заробітної плати працівнику з інвалідністю у 2026 році?

Кадрова робота
24.09.2026
Запізнення на роботу: чи може роботодавець оштрафувати працівника
Запізнення або самовільний ранній вихід із роботи є порушенням трудової дисципліни, однак роботодавець не може карати працівника довільно. За такі порушення КЗпП передбачає дисциплінарні стягнення, зокрема догану або звільнення, але не грошовий штраф. Щоб стягнення було законним, роботодавцю необхідно належно зафіксувати порушення, витребувати письмові пояснення працівника та дотриматися встановлених строків і процедури

Відпустка, відпускні
24.09.2026
Відпустка наперед: як нарахувати відпускові та що робити при звільненні
Уявіть ситуацію, працівник у липні 2026 року використав 24 календарні дні щорічної відпустки, хоча на цей момент ще не відпрацював повний робочий рік. Відпусткові підприємство нарахувало за рахунок створеного забезпечення. У вересні 2026 року працівник звільняється. Після перерахунку виявилося, що він мав право лише на 16 календарних днів відпустки. Сума відпусткових за 8 невідпрацьованих днів перевищує суму, яку підприємство може утримати з остаточного розрахунку з урахуванням обмеження ст. 128 КЗпП. Розберемося, як діяти бухгалтеру, щоб не наробити помилок в обліку і правильно розрахуватись з працівником

Особи з інвалідністю
24.09.2026
Дві особи з інвалідністю на 0,5 ставки та зарплата кожного менша за МЗП: чи виконується квота у 2026 році
У нас середня облікова чисельність працівників 8 чоловік. На підприємстві працює дві особи з інвалідністю на 0,5 ставки. У кожного з них немає нарахування більше мінімальної ЗП, але в сумі за двох працівників нарахування більше мінімальної. Чи зарахується виконання квоти в такому випадку?

Кадрова робота
24.09.2026
Чи треба повідомляти працівника за два місяці про зміну умов праці під час війни, – консультує ФПУ
Під час воєнного стану роботодавець може змінювати істотні умови праці за спрощеним порядком. Якщо за загальним правилом працівника мають повідомити про такі зміни не пізніше ніж за два місяці, то в умовах воєнного стану достатньо зробити це не пізніше запровадження нових умов праці. Тобто повідомлення може бути здійснене після ухвалення роботодавцем відповідного рішення, але до моменту допуску працівника до роботи за зміненими умовами. Важливо, щоб сама зміна відповідала вимогам трудового законодавства та була пов’язана зі змінами в організації виробництва і праці

Звільнення, скорочення
24.09.2026
Розрахунок при звільненні під час війни: чи можна не виплачувати кошти, – деталі від Держпраці
Воєнний стан не звільняє роботодавця від обов'язку провести повний розрахунок із працівником у день звільнення. Якщо підприємство працює, має доступ до банківських рахунків і немає об'єктивних перешкод для виплат, затримка зарплати чи компенсації за невикористану відпустку є порушенням трудового законодавства та може призвести до відповідальності

ПДВ
24.09.2026
Надміру отримані кошти повернули наступного дня: що з ПДВ і податковою накладною
Якщо покупець помилково перерахував товариству кошти понад суму фактично наданих послуг, така сума враховується під час визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Податкова накладна складається на дату отримання коштів, у тому числі з урахуванням помилково сплаченої суми, якщо між сторонами є договірні відносини щодо надання послуг. Якщо надміру отримані кошти повертаються покупцю, постачальник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної на дату повернення. Зменшити податкові зобов’язання можна після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів

Особи з інвалідністю
24.09.2026
Цільовий внесок за осіб з інвалідністю 2026: нарахування, оплата, бухоблік, різниці
Як у 2026 році нараховується штраф по особах з інвалідністю? Хто це робить: підприємство чи фонд осіб з інвалідністю? І як часто відбувається оплата, до якого числа? В бухгалтерському обліку на якому рахунку його відображати? І чи коригувати це через РІ в декларації з податку на прибуток?

Податок на майно
24.09.2026
Здача в оренду частини даху під сонячні панелі позбавляє пільги з податку на нерухомість на всю площу будівлі – ДПС
Державна податкова служба України роз’яснила нюанси справляння податку на нерухоме майно у разі передачі в тимчасове користування частини промислової будівлі під розміщення сонячних електростанцій. За висновками відомства, оренда навіть невеликої частини об'єкта (зокрема, даху) позбавляє підприємство права на звільнення від оподаткування для всього об'єкта нерухомості

Судова практика
24.09.2026
Збитки через нереєстрацію податкової накладної: ВС визначив межі третейської угоди в 2026 році
ВС дійшов висновку, що спір про стягнення збитків через невиконання обов’язку з реєстрації податкової накладної не є договірним. Такий обов’язок виникає безпосередньо із податкового законодавства, тому спір не охоплюється третейським застереженням і не може передаватися на розгляд третейського суду





