25 червня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №520/25416/25, яка має важливе практичне значення для всіх працівників, військовослужбовців, державних службовців та роботодавців.
Суд фактично відповів на поширене питання:
чи можна після отримання документа про остаточний розрахунок довго не вчиняти жодних дій, а потім направити запит до роботодавця й лише після отримання відповіді почати відлік тримісячного строку звернення до суду?
Відповідь Верховного Суду – ні.
Суть спору
Після звільнення позивач отримав грошовий атестат, який містив інформацію про проведений остаточний розрахунок. Через понад 5 місяців він звернувся до колишнього роботодавця із запитом про детальну інформацію щодо механізму нарахування грошового забезпечення. Отримавши відповідь, працівник звернувся до суду, вважаючи, що саме з цього моменту починається тримісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Верховний Суд із таким підходом не погодився.
Ключові висновки Верховного Суду
1. Грошовий атестат є письмовим повідомленням про проведений розрахунок
Суд зазначив, що грошовий атестат за своєю правовою природою є документом, який підтверджує остаточний розрахунок із працівником при звільненні та відповідає поняттю письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, передбаченому ч. 2 ст. 233 КЗпП.
2. Отримання додаткової інформації не «обнуляє» строк звернення до суду
Якщо працівнику для звернення до суду необхідно отримати додаткові документи або роз'яснення щодо проведених нарахувань, він має право це зробити.
Проте час, витрачений на отримання такої інформації, вже входить до загального тримісячного строку.
Іншими словами, направлення запиту роботодавцю не запускає новий тримісячний строк.
3. Пасивна поведінка працівника не захищається законом
Суд окремо наголосив, що особа не може безпідставно чекати декілька місяців після отримання документа про розрахунок, а лише потім почати збирати необхідні документи.
Інакше це фактично дозволяло б безмежно продовжувати строк звернення до суду, що суперечить змісту ст. 233 КЗпП.
4. Три місяці – це весь період для захисту права
Що це означає на практиці
Після отримання розрахункового листа, грошового атестата чи іншого документа про остаточний розрахунок не варто зволікати.
Якщо виникають сумніви щодо правильності нарахувань:
- одразу звертайтеся із письмовим запитом до роботодавця;
- не відкладайте отримання необхідних документів;
- пам'ятайте, що всі ці дії повинні бути здійснені в межах загального тримісячного строку;
- у разі пропуску строку необхідно довести існування об'єктивних, непереборних причин, які реально унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
КСУ скасував тримісячний строк звернення до суду щодо зарплатних вимог
Скасовано тримісячний строк звернення для стягнення зарплати: огляд від адвоката
Скасовано тримісячний строк звернення для стягнення зарплати: огляд від адвоката
