Неповний робочий час: прийняття на роботу і оплата праці

Підстави встановлення неповного робочого часу

Нормальна (повна) тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).

Неповний робочий час передбачає меншу норму тривалості робочого часу, яка визначається при укладенні колективного договору.

Проте за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Неповний робочий час може встановлюватися як за ініціативою працівника, так і за ініціативою роботодавця у таких випадках:

1) за угодою сторін трудових відносин (ч.1 ст. 56 КЗпП);

2) у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч.3 ст. 32 КЗпП).

3) певним категоріям працівників за їх бажанням (ч.1 ст. 56, ст. 186-1, ст. 172 КЗпП), серед яких:

1. вагітні жінки;
2. жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років;
3. жінки, які мають дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням;
4. жінка, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку;
5. батько, який виховує дітей без матері (у тому числі якщо вона на тривалому лікуванні);
6. особи з інвалідністю.

У листі Мінсоцполітики від 29.03.2007 №713/19/71-07 були вказані варіанти встановлення неповного робочого часу шляхом зменшення:

1. тривалості щоденної роботи. Наприклад, робота щодня з понеділка по п’ятницю з 09.00 год. до 13.00 год.;
2. кількості днів роботи протягом тижня. Наприклад, робота у понеділок, середу та п’ятницю з 09.00 год. до 18.00 год.;
3. одночасно і кількості годин роботи протягом дня, і кількості робочих днів протягом тижня. Наприклад, робота у понеділок, середу та п’ятницю з 09.00 год. до 14.00 год.

Документальне оформлення неповного робочого часу

Про встановлення неповного робочого часу працівник може попросити в заяві при прийнятті на роботу, а може написати заяву згодом – з проханням встановити йому неповний робочий час.

За бажанням працівника, згідно його заяви та за погодженням з роботодавцем, йому встановлюється неповний робочий час відповідно до наказу. В заяві обов’язково потрібно прописати як буде працювати робітник: години роботи, дні роботи, тощо (зразки заяв та наказів наведені нижче).

Неповний робочий час: штатний розпис і табель обліку робочого часу

При відображенні штатної чисельності працівників у штатному розписі підприємства треба зважати на рекомендації, які прописані в пп. 2.4.3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.2005 №286:

До облікової кількості включаються штатні працівники, які прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу.

Отже, працівники, які працюють за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу, до штатної чисельності зараховуються як повна штатна одиниця.

В табелі обліку робочого часу для кодування роботи в режимі неповного робочого часу (дня, тижня) передбачений код «РС» або цифровий код «02» (див. лист Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08).

Оплата праці за неповного робочого часу

Згідно норми ст. 56 КЗпП працівнику, який працює на умовах неповного робочого часу, оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Приклад 1. З 1 листопада 2024 року працівника прийнято на роботу на умовах неповного робочого дня тривалістю 4 години з 09:00 до 13:00 щодня з понеділка по п’ятницю – 4 години на день 5 днів на тиждень. Посадовий оклад за штатним розписом – 18 000 грн. У листопаді відпрацьовано 84 годин при нормі робочого часу 168 годин. Заробітну плату обчислюємо наступним чином: 18 000 грн : 168 год × 84 год = 9 000 грн.

Якщо працівник на умовах неповного робочого часу отримує зарплату за фактично відпрацьований час у розмірі менше за розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ слід нарахувати у розмірі мінімального внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця (п. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Це правило стосується працівників за основним місцем роботи, які не є особами з інвалідністю. А якщо йдеться про оплату праці зовнішнього сумісника, який працює на умовах неповного робочого часу, то ЄСВ у розмірі 22% застосовуються до фактичної бази нарахування незалежно від її розміру.

Приклад 2. У листопаді 2024 року Кондратюк Василю Васильовичу (основне місце роботи, неповний робочий час) нараховано зарплату 5 000 грн (ЄСВ – 1 100 грн). Оскільки база нарахування ЄСВ не перевищує розмір мінімальної заробітної плати у листопаді (8 000 грн), слід провести доплату до мінімального страхового внеску:(8 000 грн – 5 000 грн) х 22% = 660 грн.

У додатку Д1 Податкового розрахунку дані щодо заробітної плати цього працівнику будуть відображені наступним чином:

Зразок (фрагмент Д1 за листопад 2024 року)

Зверніть увагу! Ознака «неповний робочий час» (графа 22 додатку Д1) проставляється у разі, якщо особа працює:

1. неповний робочий день (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на обумовлену кількість годин);
2. неповний робочий тиждень (зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень);
3. поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня – 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).

Висновки

1. За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
2. Працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу, відпустки надаються повної тривалості, і оплата періоду тимчасової непрацездатності здійснюється на загальних підставах.
3. Якщо працівник на умовах неповного робочого часу отримує зарплату за фактично відпрацьований час у розмірі менше за розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ слід нарахувати у розмірі мінімального внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця

Джерело: 7eminar

Шаблони та зразки документів:

Заява про прийняття за основним місцем роботи на умовах неповного робочого дня

Заява про прийняття за основним місцем роботи на умовах неповного робочого тижня

Заява директора про встановлення неповного робочого дня 

Заява про переведення на іншу посаду на умовах неповного робочого дня

Заява про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах неповного робочого часу

Заява про приймання на роботу з виконанням роботи вдома з неповним робочим днем

Наказ про прийняття на роботу на умовах неповного робочого дня

Наказ про встановлення неповного робочого часу за заявою працівника

Наказ про прийняття на роботу директора за основним місцем на умовах неповного робочого дня

Наказ про запровадження дистанційної роботи на умовах неповного робочого дня

Наказ про переведення на іншу посаду на умовах неповного робочого дня

Наказ про встановлення директору неповного робочого дня