
Україна поступово виходить із «кадрового режиму воєнного часу». Якщо у 2022–2025 роках головним завданням було швидко закривати вакансії в органах влади, то тепер держава повертається до більш жорстких стандартів добору кадрів.
І ключовим фільтром знову стає не лише конкурс, а й Державний сертифікат рівня вільного володіння державною мовою
Саме це чітко простежується у законопроєкті від 16.07.2025 №13478-1 (далі – законопроєкт) про реформування державної служби та у положеннях Закону України від 25.04.2019 №2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Війна дала відстрочку, але не скасувала мовні вимоги
Після початку повномасштабної війни, держава дозволила призначати окремих осіб на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування без мовного сертифіката.
Але законопроєкт фактично встановлює:
це був тимчасовий виняток, а не нове правило.
Законопроєкт прямо передбачає, що особи, призначені без документа про рівень володіння державною мовою на територіях бойових дій чи окупації, повинні подати відповідний документ протягом трьох місяців після завершення бойових дій на відповідній території.
Тобто держава фактично говорить:
- під час війни – допускається гнучкість;
- після стабілізації – повернення до стандартних вимог.
Сертифікат стає кадровим «пропуском»
Законодавство про державну мову прямо встановлює:
• особи, які претендують на низку державних посад, зобов’язані володіти державною мовою.
При цьому, для значної частини посад цього вже недостатньо «на словах»
Рівень володіння мовою має бути підтверджений саме державним сертифікатом, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови.
Сертифікат є обов’язковим, зокрема, для:
- державних службовців;
- керівників органів влади;
- голів місцевих державних адміністрацій;
- прокурорів;
- суддів;
- керівників закладів освіти;
- членів державних колегіальних органів.
І що особливо важливо – документ про рівень володіння державною мовою подається до призначення або обрання на посаду
Що означає «вільне володіння»?
Багато хто сприймає мовний сертифікат як формальність. Але закон демонструє зовсім інший підхід.
Українська система оцінювання побудована за європейською шкалою CEFR: від А1 до С2.
Саме рівень С1 («вільне володіння») є базовим орієнтиром для більшості державних посад.
Особа з рівнем С1:
- розуміє складні тексти;
- може швидко й спонтанно висловлюватися;
- здатна професійно використовувати українську мову;
- вміє чітко й структуровано формулювати позицію;
- демонструє знання граматики.
А рівень С2 – це вже фактично рівень експертного володіння мовою
Чому мовний сертифікат тепер набуває особливого значення?
Тому що законопроєкт повертає конкурси як основний механізм вступу на держслужбу.
Зокрема, документ передбачає:
- відновлення відкритих конкурсів;
- обмеження строків перебування на посаді без конкурсу;
- нові процедури внутрішнього конкурсу;
- посилення оцінювання професійної компетентності.
Фактично формується нова кадрова модель:
Немає підтвердженого рівня української мови → немає повноцінного доступу до державної служби.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Що потрібно знати про дистанційну роботу у 2026 році
Держслужба з англійською: Уряд затвердив нові правила
Як оформити звільнення інспектора з кадрів і повторне прийняття за сумісництвом
Гендерна рівність у праці: права та гарантії для працівників, які самостійно виховують дітей
З 2 червня повноцінний запуск Єдиного реєстру кваліфікацій: що потрібно знати кадровикам уже зараз





















