Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб’єкт господарювання самостійно обирає спрощену систему оподаткування, якщо такий платник відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цим же розділом.
Разом з тим не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Слід зазначити, що платники податків при здійсненні своєї діяльності в рамках спрощеної системи оподаткування самостійно визначають види діяльності, які будуть застосовувати. Водночас п. 291.5 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, та використання яких може призвести до втрати можливості перебування на спрощеній системі оподаткування.
Пунктом 291.5 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права суб’єкту господарювання на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Випадки та строки, протягом яких платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, встановлені п.п. 298.2.3 ПКУ.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які порушують умови застосування спрощеної системи оподаткування!
ДПС на сьогодні продовжує виявляти факти проведення розрахунків громадянами за надання послуг доступу до мережі Інтернет, надавачами яких є фізичні особи – підприємці та юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування!
При цьому, такі платники, які здійснювали діяльність за видом економічної діяльності класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», змінили вид діяльності, продовжують перебувати на спрощеній системі оподаткування з іншими видами діяльності, що можуть відноситись до сегменту послуг у сфері електронних комунікацій.
Також наявні факти розподілу платежів суб’єктами господарювання за видами послуг, що підтверджується платіжними документами, на окремі платежі за абонентське обслуговування та оплата послуг за Інтернет, що ймовірно свідчить про подрібнення надавачів послуг як за системою оподаткування, так і за категоріями платників (юридичних та фізичних осіб – підприємців).
Законодавство визначає достатньо заходів контролю, які дозволяють здійснити перевірку фактичного виду діяльності, а саме: аналіз РРО та реєстр податкових накладних, здійснення контрольної закупки послуг тощо.
Джерело: ДПС