
Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 23.09.2025 у справі №916/105/22 дослідив, як Instagram стає доказом недобросовісності боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
У цій справі, боржниця подала заяву про власну неплатоспроможність. У деклараціях про майновий стан за 2019–2021 роки вона вказала:
- мінімальні доходи;
- розділ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» взагалі не заповнений.
Натомість, банк-кредитор надав суду докази, що боржниця зареєстрована в Instagram, де публікує фото-світлини життя, відпочинку тощо, в тому числі після відкриття справи про неплатоспроможність. Ці публікації суперечили поданим деклараціям і свідчили про реальний спосіб життя, який не відповідав заявленому майновому стану.
ВС вказав, що ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності.
За таких обставин ВС зазначив:
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника – фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Фактично ВС вказав, що публікації в Instagram (фото відпочинку, спосіб життя) можуть спростовувати дані декларацій про майновий стан. Така поведінка боржника свідчить про недобросовісність, тобто приховування активів, доходів та майна членів сім’ї. Такі докази є підставою для застосування п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ – закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, через недобросовісну поведінку, боржниця втратила можливість отримати судове рішення про неплатоспроможність фізичної особи.
Джерело: постанова ВС від 23.09.2025 у справі №916/105/22
Читайте більше:
Приховані дефекти і аукціон: чому власник не виграв суд
Як дані з інтернету допомогли ДПС стягнути 110,7 млн грн з підприємства
Блокування рахунків ФОП: коли банк має право відмовити в обслуговуванні
Верховний Суд пояснив: як працює цивільний позов у кримінальних справах
Судова практика у спорах за участю Фонду гарантування вкладів: ключові висновки



















