Як різна формула для розрахунку нормативу та внеску збільшує зобов'язання підприємства: приклад від Гетманцева

У блозі на Інтерфакс-Україна, Голова «податкового» Комітету ВРУ Данило Гетманцев повідомляє, що отримав відповідь від Уряду щодо необхідності роз’яснити, як саме рахувати середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу для цілей Закону про підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Загальний меседж такий:

1. проблем немає;
2. уніфікація правил не потрібна;
3. усе врегульовано.

І між рядків читається просте: «платіть внесок».

Можливо, на рівні кабінетів проблем справді не видно. Але на практиці бізнес має зовсім іншу картину:

1. десятки запитань;
2. різні підходи до розрахунків;
3. ризик помилок і штрафів.

Голова Комітету ще раз пояснює те саме, але вже максимально просто, «на пальцях», де саме виникає проблема. Бо проблема не теоретична. Вона вже зараз проявляється на практиці і напряму впливає на бізнес.

Данило Гетманцев закликає уявити роботодавця, у якого загальна кількість працівників становить 100 осіб (включаючи зовнішніх сумісників), з них:

1. 30 – мобілізовані;
2. 10 – у відпустці без збереження зарплати через військову агресію проти України;
3. 20 – з призупиненими трудовими договорами;
4. 10 – зовнішні сумісники.

Він проводить підхахунок:

Крок 1. Рахуємо норматив

Для визначення нормативу ми керуємося Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.2005 №286.

Відповідно до неї при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу не враховуються зовнішні сумісники. Натомість усі інші працівники, у тому числі мобілізовані, працівники у відпустках без збереження заробітної плати та ті, з якими призупинено трудові договори, включаються до розрахунку.

У нашому прикладі це означає, що із 100 працівників ми виключаємо лише 10 зовнішніх сумісників і отримуємо 90 працівників для розрахунку.

Відповідно, норматив становить 4% від цієї кількості, тобто 4 робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо роботодавець його не виконав, то у нього виникає обов’язок сплатити внесок.

Крок 2. Рахуємо внесок

Для розрахунку внеску застосовуються інші правила, ніж ті, що використовуються для визначення нормативу. Зокрема, із розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу виключаються працівники, які фактично не отримують заробітну плату або не здійснюють трудову функцію:

1. мобілізовані;
2. працівники у відпустках без збереження заробітної плати;
3. ті, з ким призупинено трудові договори.

Водночас до розрахунку включаються зовнішні сумісники у межах еквівалента повної зайнятості.

У результаті з тих самих 100 працівників формується вже інший показник середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу – 40 працівників, від якої і здійснюється подальший розрахунок внеску.

Чому так? Бо при розрахунку внеску логіка проста: не можна ділити фонд оплати праці на тих, хто не отримує зарплату (інакше «середня» буде викривлена).

І що в результаті:

1. норматив рахуємо від 90;
2. внесок – від 40.

А тепер головне.

Ті самі працівники по-різному «існують» у різних розрахунках.

Для цілей розрахунку нормативу зовнішні сумісники фактично «невидимі», тоді як при обчисленні внеску вони вже враховуються і впливають на фінансовий результат.

Водночас з іншими категоріями працівників протилежна ситуація:

вони враховуються при визначенні нормативу, збільшуючи його, але не враховуються при розрахунку внеску.

Саме ця різниця в підходах і створює перекіс у всій системі. Адже включення »неактивних» працівників до розрахунку нормативу призводить до кратного збільшення суми внеску. Нардеп демонструє це на прикладі.

Припустимо, середня заробітна плата у нашого уявного роботодавця, який має 100 працівників, становить 30000 грн. За чинною логікою розрахунку норматив становить 4 особи.

Відповідно, сума внеску:

4 × (30 000 × 40%) × 3 = 144 000 грн за квартал.

Водночас на період дії воєнного стану застосовується зниження – внесок сплачується у розмірі 50% від розрахованого. Отже, фактична сума внеску:

144 000 × 50% = 72 000 грн за квартал.

Якщо ж застосувати підхід, закладений у Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати для розрахунку внеску, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2026 №268 і рахувати від фактично працюючих працівників (без мобілізованих, працівників у відпустках без збереження зарплати та з призупиненими договорами, але з зовнішніми сумісниками), то тоді норматив – 1 особа.

Відповідно, сума внеску:

1 × (30 000 × 40%) × 3 = 36 000 грн за квартал.

З урахуванням коефіцієнта воєнного часу 50%:

36 000 × 50% = 18 000 грн за квартал.

Фінансове навантаження може зростати в рази виключно через різні підходи до визначення кількості працівників.

І тут постає логічне питання – чи є такий підхід справедливим?

Фактично держава сьогодні говорить роботодавцю:

1. зберігай робочі місця за мобілізованими;
2. не звільняй працівників у воєнний час, а надавай відпустки без збереження заробітної плати;
3. підтримуй трудові відносини та призупиняй дію трудових договорів.

Водночас ці самі працівники враховуються при визначенні нормативу і через це збільшується фінансове навантаження роботодавця

У результаті дії, спрямовані на збереження трудових відносин, фактично обертаються додатковими витратами для бізнесу.

Це створює небезпечний сигнал – соціально відповідальна поведінка бізнесу стає фінансово невигідною. Бо зараз виглядає так:

чим більше роботодавець зберіг людей під час війни, тим більше він заплатить.

Данило Гетманцев закликає негайно виправити ситуацію. Він збирається повторно звернутися до Уряду та ініціювати внесення змін і нормативне врегулювання цього питання.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Читайте більше:

Звіт по особах з інвалідністю: де взяти форму та куди подавати

Цільовий внесок по особах з інвалідністю: приклад розрахунку за 1 квартал 2026

Остання сплата штрафів за невиконання нормативу осіб з інвалідністю до 15 квітня: оновлені реквізити тут

Норматив для осіб з інвалідністю: як звітувати без форми та не отримати штраф, – пояснює Данило Гетманцев

КМУ затвердив Порядок та Перелік! Працевлаштування осіб з інвалідністю: які посади не включатимуть до розрахунку нормативу