Мінфін наказом від 04.03.2026 №132 затвердив узагальнюючу податкову консультацію щодо питання, пов’язаного з утриманням податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.
Резидент України – ліцензіат здійснює виплати роялті нерезиденту, якому належать права на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензіару) за користування таким об'єктом. Водночас згідно з умовами ліцензійного договору, укладеного між ліцензіатом та ліцензіаром, кошти сплачуються ліцензіатом на рахунки незалежного агента (представника, уповноваженої особи) – резидента України, уповноваженого нерезидентом на збір коштів. Хто з резидентів у описаній ситуації повинен утримувати та сплачувати податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України: ліцензіат чи агент (представник, уповноважена особа) ліцензіара в Україні (за умови, що діяльність агента (представника, уповноваженої особи) не призводить до створення постійного представництва ліцензіара)?
Резидент, у тому числі ФОП, фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юрособа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п.141.4.4 – 141.4.5 та п.п. 141.4.11 Податкового кодексу України, далі – ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 ПКУ).
У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абз. 4 – 6 п.п. 14.1.49 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15% (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано ВРУ). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
В описаній ситуації вважається, що роялті, які платник податків – ліцензіат сплачує через агента (представника, уповноваженої особи) – резидента України, виплачуються на користь нерезидента, який є ліцензіаром. В цих договірних відносинах агент (представник, уповноважена особа) лише збирає платежі від ліцензіатів і перераховує їх ліцензіару згідно з умовами агентського договору, за що одержує винагороду, у тому числі агентську винагороду, від ліцензіара.
Дії ліцензіата
Отже, при виплаті таких доходів платник податків – ліцензіат має виконати обов'язки по утриманню та сплаті податку з доходів нерезидента в момент перерахування коштів на рахунок агента (представника, уповноваженої особи). Водночас ліцензіат зобов'язаний враховувати вимоги міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування за його наявності (зокрема щодо ставки оподаткування роялті) із дотриманням вимог ст. 103 ПКУ за наявності відповідних підстав.
У цьому випадку ліцензіат відображає таку виплату доходу нерезиденту з джерелом його походження з України, а також відповідну суму утриманого податку та інформацію про нерезидента, на користь якого здійснюється виплата, в додатку ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Джерело: Наказ Мінфіну від 04.03.2026 №132
