Поєднання навчання та роботи невже це можливо?
Згідно до Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти мають право на безпечні і нешкідливі умови навчання, праці, побуту та трудову діяльність у позанавчальний час (ст. 62).
Право громадян України на працю, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, як це визначено у ст. 2 КЗпП. Працівники-студенти мають такі самі трудові права та обов’язки, як і інші працівники.
Слід враховувати, якщо серед працівників-студентів є неповнолітні, то відповідно до законодавства передбачено особливі вимоги працевлаштування та виконання трудових обов’язків. Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП). При укладенні трудового договору з неповнолітнім додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим.
Робота під час навчання вважається основною роботою чи роботою за сумісництвом?
На перше місце роботи студента приймають тільки на основне місце роботи, навіть за умов що студент навчається на денній формі навчання, тому що під час навчання між навчальним закладом та студентом не виникає трудових відносин і відповідно трудовий договір не укладається.
Скільки часу має працювати студент?
Згідно до ч. 1 ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (за загальним правилом). Проте, для даної категорії може бути встановлена скорочена тривалість робочого часу, так для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
У зв’язку з тим, що для студентів, як правило, встановлюють режим неповного робочого часу, аби вони мали змогу відвідувати заняття у навчальному закладі, оплата праці у випадках встановлення неповного робочого дня чи неповного робочого тижня провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Факт отримання заробітної плати при працевлаштуванні студента не впливає на право студента на отримання стипендії, якщо є підстави для її виплати.
Джерело: Держпраці