Товариство уклало зі страховою компанією договір добровільного медичного страхування найманих працівників (далі – Договір). Строк дії Договору складає 366 днів, тобто один рік.
У зв’язку зі звільненням та прийняттям найманих працівників Товариством було укладено додаткову угоду до Договору, якою передбачено:
- збільшення переліку застрахованих осіб, для яких період дії Договору становить 4 місяці;
- виключення з переліку застрахованих осіб, з якими було припинено трудові відносини, для яких період дії Договору становить 9 місяців.
Враховуючи те, що строк дії Договору залишився незмінним та складає 366 днів, але термін користування послугами страхування такими прийнятими / звільненими особами становить менше року, Товариство, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) запитало:
- чи може Товариство відповідно до пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ скористатись пільгою з оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми страхових внесків, сплачених Товариством за договором добровільного медичного страхування найманих працівників, які приєдналися до Договору після початку його дії та для яких фактичний термін користування послугами страхування становить менше року, а саме 4 місяці;
- чи може Товариство відповідно до пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ скористатись пільгою з оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми страхових внесків, сплачених Товариством за договором добровільного медичного страхування найманих працівників, які виключені з переліку застрахованих осіб та для яких фактичний термін користування послугами страхування становить менше року, а саме 9 місяців.
Податківці проаналізували ст. 980 Цивільного кодексу України, пп. 15, 68 ч.1 ст.1, ст. 89 Закону від 18.11.2021 №1909-IX «Про страхування», пп. 14.1.521, пп. 14.1.180, пп. 163.1.1, п. 164.2, ст.165, п.167.1, пп. 168.1.18, п. 170.131 , п. 14 підрозділу 1, пп. 1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та дійшли наступного висновку.
Положення пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ включаються до оподатковуваного доходу суми за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 % нарахованої заробітної плати такому працівнику), застосовується до страхових внесків, сплачених за свій рахунок роботодавцем – резидентом за найманих працівників згідно з договором добровільного медичного страхування, який відповідає вимогам, визначеним пп. 14.1.521 ПКУ, зокрема, передбачає мінімальний строк дії один рік, незалежно від зміни застрахованих осіб (працівників).
Разом з тим, якщо договір добровільного медичного страхування не відповідає вимогам, зазначених у пп. 14.1.521 ПКУ, то уся сума страхових внесків, яка сплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь своїх працівників включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Джерело: ІПК від 10.10.2024 №4776/ІПК/99-00-24-03-03