
Давайте розберемося, як було раніше, і що змінилося зараз.
«Виїзна» vs «невиїзна»: що каже Податковий кодекс?
Насамперед, Податковий кодекс України (ПКУ) дає чіткі та вичерпні визначення. Вони не допускають подвійного тлумачення.
Документальна виїзна перевірка – це перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого йде перевірка.
Документальна невиїзна перевірка – це перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Це два абсолютно різні типи перевірок із різними процедурними вимогами. Закон не дає права податковому органу на власний розсуд підміняти один тип іншим.
Сценарій 1: «Класичне» порушення (проста підміна)
Довгий час порушення з боку ДПС виглядало так: інспектори приходять за податковою адресою ФОП, не знаходять його і складають акт про відсутність. Після цього вони повертаються до себе в кабінети і проводять «виїзну» перевірку там, вважаючи, що мають на це право.
Це – пряма маніпуляція. І судова практика щодо неї була однозначною.
Позиція Верховного Суду щодо Сценарію 1
Верховний Суд неодноразово наголошував: сам по собі факт відсутності платника податків за його адресою (навіть якщо це підтверджено актом) не є об’єктивною підставою для того, щоб контролюючий орган змінив тип перевірки та провів її в приміщенні ДПС.
У податковому законодавстві просто відсутня норма, яка б дозволяла інспектору замість документальної виїзної перевірки, зазначеної в наказі, провести документальну невиїзну.
Судова практика чітко визначала, що порушення порядку проведення перевірки є достатньою підставою для скасування її результатів, незалежно від того, чи знайшли інспектори якісь порушення по суті. Ключовим є те, що акт перевірки, отриманий із порушенням закону, є недопустимим доказом у суді.
Наприклад, у відомій постанові в справі №520/4590/19 суд встановив, що податковий орган, маючи наказ на виїзну перевірку, фактично провів невиїзну. Суд дійшов висновку, що така самовільна підміна типу перевірки є протиправною.
Навіть сама ДПС у своїх роз’ясненнях зазначає, що в тій справі ключовим було те, що податківці діяли самовільно, і були відсутні факти внесення змін до наказу про перевірку.
Саме цей нюанс ДПС і почала використовувати у своїй новій тактиці.
Сценарій 2 (нова тактика ДПС): підміна через «внесення змін до наказу»
Розуміючи програшність «простої підміни», станом на 2025 рік податкові органи почали діяти хитріше. Тепер алгоритм порушення виглядає інакше:
- ДПС видає наказ про виїзну перевірку.
- Інспектори приходять до вас, складають акт про неможливість проведення (або про вашу відсутність).
- Вони повертаються до себе і видають окремий наказ «Про внесення змін до наказу», яким формально змінюють вид перевірки з виїзної на невиїзну.
Формально вони вже не «самовільно» проводять перевірку іншого типу, а діють на підставі нового наказу. І саме ця тактика кардинально змінила судову практику восени 2025 року.
Нова позиція Верховного Суду: «об’єктивні причини» (постанова від 22 жовтня 2025 року)
22 жовтня 2025 року Верховний Суд розглянув справу, де ДПС застосувала саме таку нову тактику. І результат виявився неочікуваним.
Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій (які стали на бік платника і скасували ППР за «класичною» логікою) і направив справу на новий розгляд.
Ключовий висновок ВС: Суди нижчих інстанцій неправомірно визнали дії ДПС незаконними, базуючись лишена факті зміни типу перевірки. Натомість ВС вказав, що суди зобов’язані дослідити наявність «об’єктивних причин» для такої зміни.
Тобто, тепер у суді податківці будуть доводити, що вони змушені були змінити тип перевірки (наприклад, через вашу відсутність), і суд має надати цьому оцінку.
Це означає, що «автоматичне скасування «ППР через процедурне порушення більше не працює, якщо ДПС застосувала Сценарій 2.
Наслідки порушення: чому це все ще важливо?
Порушення процедури – це не просто формальність. Це позбавляє вас законних прав. Якщо податкова провела виїзну перевірку в приміщенні ДПС (за будь-яким сценарієм), вона порушила ваші права на:
- Допуск (або недопуск) до перевірки (ст. 81 ПКУ).
- Надання документів безпосередньо під час перевірки.
- Присутність під час перевірки.
- Надання пояснень та заперечень інспекторам.
Головний наслідок (залежно від сценарію):
Якщо у вас Сценарій 1 (проста підміна): Така перевірка є протиправною. Акт є дефектним, а всі прийняті на його підставі Податкові повідомлення-рішення (ППР) підлягають скасуванню в судовому порядку.
Якщо у вас Сценарій 2 (підміна через наказ): Ситуація ускладнюється. Вам доведеться в суді доводити не лише сам факт порушення процедури, але й те, що в ДПС не було об’єктивних причин для зміни типу перевірки.
Як захистити свої права у 2025 році?
Місце проведення документальної виїзної перевірки — це не рекомендація, а чітка вимога закону. Якщо вам призначили виїзну перевірку, вона має відбутися у вас.
Однак, якщо ви отримали акт або ППР за результатами «кабінетної» перевірки, ваша стратегія захисту повністю залежить від того, за яким сценарієм діяла ДПС:
Перевірте документи: Чи був лише один наказ (про виїзну перевірку)? Чи ДПС видала другий наказ («Про внесення змін…”)?
Сценарій 1 (проста підміна): У вас є всі законні підстави для повного скасування цих рішень у суді, посилаючись на усталену практику (включно зі справою № 520/4590/19).
Сценарій 2 (підміна через наказ): Не посилайтеся на «автоматичну» незаконність. Готуйтеся доводити, що «об’єктивні причини», на які вказує ДПС (наприклад, ваша відсутність), не є достатньою підставою для позбавлення вас законних прав на участь у перевірці.
Якщо ДПС провела виїзну перевірку у своєму приміщенні та винесла податкове повідомлення-рішення, не погоджуйтеся із цим. Це пряма підстава для скасування ППР.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа




















Коментарів поки немає
Почніть розмову…