Платники плати за землю
Платниками плати за землю є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;
- землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Форми плати за землю
Плата за землю справляється
- у формі земельного податку
або
- орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 ПКУ).
Сервітут: правове регулювання
Норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Сервітут: загальні умови
- Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України, далі – ЗКУ).
- Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (ч. 3 ст. 98 ЗКУ).
- У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (ч. 3, 4 ст. 101 ЗКУ).
Сторони договору земельного сервітуту можуть встановити розмір плати, який нормами ПКУ не регулюється.
Джерело: ДПС
Читайте більше:
Особливості встановлення сервітуту судом