Кредити «5-7-9»: особливості обліку

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» стала одним із головних інструментів підтримки бізнесу. У першу чергу на особливості її бухгалтерського відображення мають звернути увагу підприємці та бухгалтери: як правильно нараховувати відсотки, коли визнавати компенсацію від держави та які податкові наслідки це має. Докладніше – у матеріалі


  1. Яка економічна сутність програми «5-7-9» і чим вона відрізняється від звичайного кредитування
  2. Як у бухгалтерському обліку відображати нараховані відсотки: за базовою чи компенсаційною ставкою
  3. Як обліковувати компенсацію відсотків у випадку інвестиційного кредиту: одразу чи пропорційно амортизації активу
  4. Яку роль відіграє облікова політика підприємства у фіксації обраного підходу до відображення кредитів «5-7-9»
  5. Чи є відмінності в обліку для малого бізнесу, що працює за спрощеною системою оподаткування
  6. Типові помилки бухгалтерів при відображенні компенсації від держави за програмою «5-7-9»
  7. Професійна порада
  8. Висновки


Яка економічна сутність програми «5-7-9» і чим вона відрізняється від звичайного кредитування


Програму «Доступні кредити 5-7-9» уряд запровадив у 2020 році, щоб допомогти малому бізнесу залучати фінансування на вигідніших умовах (постанова КМУ від 24.01.2020 №28 «Про надання фінансової державної підтримки»).


ФОП або юридична особа може отримати позику до 50 млн грн на строк від 3 до 5 років, залежно від цілей. Процентна ставка становить 5%, 7% або 9%, і навіть може зменшуватися на 0,5% за кожне нове робоче місце, але не нижче 5%. Кошти можна використати на розвиток бізнесу:


  1. придбання чи модернізацію обладнання,
  2. будівництво або ремонт приміщень,
  3. купівлю нерухомості чи землі,
  4. інвестиції в енергоефективність або об’єкти інтелектуальної власності.


Суть програми полягає в тому, що позичальник отримує кредит за ринковою відсотковою ставкою, але реально сплачує лише її частину. Решту відсотків компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва. Для банку кредит залишається «звичайним» – він отримує повний дохід за ринковою ставкою. А для бізнесу він стає вигіднішим, адже держава фактично покриває частину фінансового навантаження.


Таким чином, у порівнянні зі звичайним кредитом, де весь відсоток платить позичальник, у програмі «5-7-9» частину відсотків відшкодовує бюджет. Це і є головна відмінність.


З точки зору бухгалтерського обліку:


  1. кредит відображається за номінальною сумою (отримані кошти);
  2. нараховані відсотки визнаються витратами за методом нарахування;
  3. компенсація від держави обліковується як дохід (залежно від облікової політики – як інший операційний дохід або як цільове фінансування).


При цьому національні стандарти прямо не зобов’язують дисконтувати такі кредити, тому більшість підприємств у практиці відображають їх без оцінки за справедливою вартістю.


Як у бухгалтерському обліку відображати нараховані відсотки: за базовою чи компенсаційною ставкою


З точки зору Нацстандартів бухобліку, найбільш логічним є трактування компенсації відсотків як цільового фінансування. Адже кошти, що надходять від Фонду розвитку підприємництва, мають чітке призначення – відшкодувати відсоткові витрати за кредитом. За загальним правилом, цільове фінансування не визнається доходом доти, доки:


  1. немає підтвердження, що його буде фактично отримано;
  2. підприємство не виконає умов, передбачених програмою.


Якщо ж компанія зобов’язана звітувати за МСФЗ, компенсація процентів розглядається як державний грант відповідно до МСБО 20. Згідно з цим стандартом,

грант – це форма державної допомоги, коли підприємство отримує ресурси в обмін на виконання певних умов, пов’язаних з його діяльністю.

Так само як і в національних стандартах, дохід за грантом не визнається, поки немає достатньої впевненості, що компанія виконає всі умови та отримає фінансування.


В українському обліку рух коштів від Фонду зазвичай фіксують на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291). Компанії, що звітують за МСФЗ, можуть застосовувати й інші рахунки – залежно від облікової політики.


Особливість програми «5-7-9» у бухобліку полягає в тому, що відсотки за кредитом відображаються за базовою (ринковою) ставкою, а не за зниженою компенсаційною.


Усі нараховані відсотки показуються як зобов’язання перед банком:


  1. Дт 951 «Відсотки за кредит» – Кт 684 «Розрахунки за відсотками».


Фактично сплачена позичальником частина відображається у складі витрат, а сума, компенсована державою, проводиться через рахунок 48 як цільове фінансування (Кт 482) і далі поступово визнається доходом.


Іноді підприємства застосовують інший підхід: компенсацію від держави показують не як дохід, а як зменшення фінансових витрат. Такий варіант теж відповідає НП(С)БО. Його перевага – у звітності відразу видно «чисту» вартість кредиту, але недолік у тому, що зникає інформація про суму отриманої державної підтримки. Тому ключове правило – обраний метод потрібно обов’язково закріпити в обліковій політиці і застосовувати його послідовно.


Як обліковувати компенсацію відсотків у випадку інвестиційного кредиту: одразу чи пропорційно амортизації активу

Інвестиційний кредит – це цільовий кредит, який банк надає підприємству не для поточних витрат (зарплата, оренда, оборотні кошти), а саме для придбання або створення довгострокових активів: будівель, обладнання, техніки, модернізації виробництва.

Відсотки за кредитом у більшості випадків визнаються фінансовими витратами у періоді їх нарахування (п. 3 НП(С)БО 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 28.04.2006 №415).


Якщо кредит є інвестиційним (на будівництво чи створення кваліфікаційного активу), то до введення активу в експлуатацію відсотки капіталізуються у його собівартість.


Компенсація від держави у такому разі може визнаватися зменшенням суми капіталізованих відсотків, або як дохід у момент отримання (більш формальний підхід).


У практиці найчастіше діють так: до моменту введення активу в експлуатацію – компенсація зменшує суму витрат, що капіталізуються, після введення – компенсація визнається доходом поступово, разом із нарахованими відсотками.


Яку роль відіграє облікова політика підприємства у фіксації обраного підходу до відображення кредитів «5-7-9»


Облікова політика підприємства відіграє визначальну роль у тому, як у фінансовій звітності відображатиметься участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Передусім саме в ній закріплюється вибір підходу до відображення компенсації відсотків: як іншого операційного доходу чи як зменшення фінансових витрат. Обидва варіанти допускаються стандартами, однак важливо, щоб підприємство обрало свій шлях і застосовувало його послідовно.


Крім того, у політиці слід зазначити методику первісного визнання кредиту: чи відображати його за номіналом (що відповідає НП(С)БО), чи за справедливою вартістю з дисконтуванням (що відповідає вимогам МСФЗ). Також важливим є питання розкриття інформації: у яких статтях фінансової звітності показати державну підтримку та як деталізувати її у примітках.


Послідовність у застосуванні визначених правил дозволяє уникнути різночитань, забезпечує порівнянність показників між звітними періодами та формує аргументовану позицію підприємства перед аудиторами і податковими органами. Тому облікова політика фактично виступає «захисним щитом», який узаконює обраний підхід до обліку кредитів «5-7-9».


Чи є відмінності в обліку для малого бізнесу, що працює за спрощеною системою оподаткування


Малі підприємства та ФОП на єдиному податку здебільшого не зобов’язані вести повний бухгалтерський облік у традиційному розумінні. Підприємства - платники єдиного податку ведуть спрощений облік доходів і витрат відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та НП(С)БО для малого бізнесу.


У малому бізнесі облік тісно пов’язаний із податковими зобов’язаннями. Для ФОП головним завданням є визначення доходу, що оподатковується єдиним податком (п. 292.1 ПКУ). При цьому витрати не відіграють ролі, за винятком платників 3-ї групи на загальній системі оподаткування з ПДВ. Для юросіб - платників єдиного податку ключовим є правильне формування доходу за касовим методом.


На відміну від підприємств на загальній системі, де часто застосовується оцінка справедливої вартості, дисконтування та резерви, для малого бізнесу характерна максимальна простота. Облік здійснюється переважно за фактичними витратами чи надходженнями, без складних методологічних процедур.


Хоча облікова політика обов’язкова і для малого бізнесу, її зміст значно вужчий. Підприємства на єдиному податку зазвичай не формують складних положень щодо фінансових інструментів чи оцінкових зобов’язань, а зосереджуються на елементарних правилах відображення доходів, витрат і основних засобів.


Для малого бізнесу на спрощеній системі облік має допоміжний характер і зводиться до податкового виміру доходів. Водночас юридичні особи мають вести фінансову звітність у скороченому форматі, що дозволяє забезпечити прозорість діяльності та відповідність вимогам законодавства.


Типові помилки бухгалтерів при відображенні компенсації від держави за програмою «5-7-9»


  1. Відображення компенсації «по факту платежу» без нарахування. Деякі бухгалтери чекають зарахування коштів від держави та лише тоді відображають дохід. Однак дохід має визнаватися на підставі нарахованої компенсації, підтвердженої банком. Інакше виникає перекручення у розподілі доходів між періодами.
  2. Відсутність аналітики на субрахунках, коли компенсацію іноді відображають «загальним підсумком» без деталізації за банками чи договорами. Це ускладнює контроль і може створити проблеми при внутрішньому чи податковому аудиті.
  3. Невідображення у примітках до фін звітності, коли часто ігнорується вимога про розкриття інформації про державну підтримку у примітках до фінансової звітності. Аудитори ж звертають на це особливу увагу, бо це форма «прихованої дотації».


Професійна порада


Щоб уникнути помилок, підприємству варто:


  1. закріпити порядок обліку компенсацій у внутрішній політиці;
  2. відкрити окремий субрахунок для аналітики;
  3. визнати компенсацію як дохід від державної підтримки, пропорційний фактично нарахованим відсоткам;
  4. розкривати інформацію у примітках до фінзвітності.


Висновки


  1. Державна компенсація – це не подарунок, а цільове фінансування. І так її й слід відображати в обліку.
  2. Варто закріпити порядок обліку компенсацій у внутрішній політиці. Бо інакше кожен бухгалтер трактуватиме «5-7-9» по-своєму.
  3. Нараховані відсотки за кредитом не включаються до первісної вартості ОЗ, за винятком відсотків зі створення кваліфікаційного активу
  4. У звітності показуємо повну суму відсотків за базовою ставкою. Компенсацію від держави – окремо. Ніяких «мінусів напряму».


Юлія КОВАЛЕНКО, головний бухгалтер, бізнес-тренер за програмою сертифікації CIPAEN – курс фінансового обліку 1, програми ACCA DipIFR(ukr), автор статей в профільні видання, лектор, консультант по податковим та бухгалтерським питанням, власник сертифікатів ACCA DipIFR, ACPM, САР, CIPA, SertIFRS.


Читайте більше:


Як в бухобліку відобразити отриманий кредит за програмою «5-7-9%»

Повернення помилково списаної комісії банку: чи включати до доходів єдинника

Облік компенсації відсотків за кредитом 5-7-9: як правильно провести операції у бухобліку

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇