Уточнення податку на прибуток без кримінальної відповідальності можливе

Якщо недоплата податку на прибуток менша 4 992 000 грн – кримінального провадження за цією сумою не буде, лише податкові штрафи / пеня; якщо більша – кримінальний ризик є, але за умови повної сплати податку і фінансових наслідків до моменту притягнення особу можуть звільнити від кримінальної відповідальності, а в період воєнного стану ще й можна уникнути більшості штрафів і пені за спеціальними нормами ПКУ.

Обґрунтування

1. Поріг для кримінальної відповідальності – недоплата від 4 992 000 грн. Значним розміром для ст. 212 ККУ є сума податків у 3000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які для кримінальних злочинів прирівнюють до податкової соціальної пільги – 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня року (п. 5 розд. XX ПКУ). Для 2026 року це 4 992 000 грн, що прямо зазначено в узагальнених розрахунках до ст. 212 ККУ.

2. Менше порогу – лише фінансова / адміністративна відповідальність. Якщо сума недоплати податку на прибуток, встановлена перевіркою, менша за 4 992 000 грн, склад злочину за ст. 212 ККУ відсутній, тому мова йде лише про податкові штрафи, пеню та, можливу, адмінвідповідальність посадових осіб, але не про кримінальне провадження.

3. Більше порогу – можливе кримінальне провадження, але є «вихід» через повну сплату. Стаття 212 ККУ (Кримінальний кодекс України) передбачає, що особа, яка вчинила діяння, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки і відшкодовано шкоду (фінансові санкції, пеню). Тобто навіть при великій сумі недоплати, якщо оперативно (до початку процесуального притягнення) погасити податковий борг і пов’язані нарахування, судимості можна уникнути.

4. Воєнні послаблення: можна уникнути штрафів і пені, але це не скасовує самого факту недоплати. Тимчасово, з 01.08.2023 до кінця воєнного стану, за документальними перевірками діє правило: якщо протягом 30 календарних днів із дня, наступного за днем отримання ППР, сплатити суму донарахованого податку і не оскаржувати ППР, штрафи вважаються скасованими, а пеня не нараховується (п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Це знімає фінансові санкції, але кримінальний поріг рахується саме за сумою несплаченого податку, тому важливо, щоб до моменту притягнення цей податок був повністю сплачений.

5. Подання уточнюючої декларації після виявлення помилки перевіркою можливе, але не «обнуляє» результат перевірки. ПКУ дозволяє виправляти помилки через уточнюючі розрахунки (загальне правило п. 50.1 ПКУ), проте якщо недоплату вже виявлено документальною перевіркою і винесено ППР, ключове значення для зняття кримінальних ризиків має саме повна і своєчасна сплата донарахованого податку, а не факт подання уточнюючої декларації.

Щоб реально мінімізувати ризики, критично швидко оцінити суму недоплати, дотримати 30‑денний строк сплати за ППР і не затягувати з погашенням боргу до початку будь-яких процесуальних дій.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?