Податкові наслідки експортних продажів нижче собівартості товару

Доброго дня, розберемо ваші питання по черзі.

1. На яку суму зробити РК до ПН на експортне забезпечення після отримання товару покупцем?
У контексті режиму експортного забезпечення (РЕЗ) термін «після отримання товару покупцем» зазвичай стосується завершення процедур митного оформлення або завершення розрахунків. Згідно з законодавством, коригування ПН на експортне забезпечення (ПН_РЕЗ) здійснюється в кілька етапів за допомогою спеціальних розрахунків коригування (РК):

РК типу 2 (РК_РЕЗ_2): Складається після завершення митного оформлення (вивезення товарів за межі митної території України). У ньому зазначаються фактичні дані з митної декларації (МД), зокрема дата і номер МД.
На яку суму: Якщо фактичні обсяги та вартість експорту за МД відрізняються від попередньо задекларованих у ПН_РЕЗ, сума в РК_РЕЗ_2 коригується до фактичних показників митної декларації. Якщо ж показники повністю збігаються, формується відповідний коригувальний рядок (або РК реєструється у визначеному порядку без зміни сум, якщо це передбачено технічним функціоналом для прив’язки МД).

РК типу 3 (РК_РЕЗ_3): Складається пізніше — після завершення розрахунків за операцією (надходження валютної виручки), виключно у випадку, якщо початкова ПН оформлювалася за ставкою 14% або 20% для зміни ставки на 0% (за умови виконання критеріїв повернення валютної виручки).

Детальніше за посиланням.

https://7eminar.ua/news/6308-rezim-eksportnogo-zabezpecennya-pdv-oformlennya-pn-rk-ta-vidobrazennya-u

Примітка: Фактичне фізичне отримання товару закордонним покупцем (його складом) не створює окремого податкового документа чи РК в українському обліку ПДВ — ключовим для податкових наслідків є дата та параметри оформлення митної декларації (МД).

2. Чи не потрібно створювати ПН на умовний продаж на суму різниці між собівартістю та продажем?
Ні, створювати податкову накладну на «умовний продаж» або мінбазу не потрібно.

Згідно з нормами ПКУ (зокрема п. 188.1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551), правило мінімальної бази оподаткування ПДВ (коли база не може бути нижче ціни придбання або виробничої собівартості) не поширюється на операції з експорту товарів.

Базою оподаткування ПДВ при експорті є договірна (контрактна) вартість, зазначена в митній декларації. Жодних додаткових податкових зобов'язань із різниці між собівартістю та ціною продажу на експорт начисляти не потрібно.

3. Які податкові наслідки за продаж на експорт товару нижче собівартості?

Продаж готової продукції на експорт нижче собівартості має свої нюанси в різних видах податкового обліку:

Податок на додану вартість (ПДВ):

Додаткових податкових зобов’язань не виникає.
ПДВ нараховується виходячи з фактичної експортної контрактної вартості за ставкою 0% (або 14%/20% на першому етапі РЕЗ із подальшим коригуванням на 0% після заходження виручки). Право на бюджетне відшкодування зберігається в загальному порядку.

Податок на прибуток підприємств:

У бухгалтерському обліку така операція призведе до збитку від реалізації (собівартість перевищує дохід). Цей збиток напряму зменшує загальний фінансовий результат до оподаткування.
Для звичайних (неконтрольованих) операцій із більшістю нерезидентів Податковий кодекс не передбачає коригувань (різниць) на суму збитку від продажу нижче собівартості. Тобто в податковому обліку високодохідників чи малодохідників усе йде за правилами бухобліку.

Незважаючи на те, що продавати нижче собівартості українського підприємства закону не заборонено, ціна у ЗЕД-контракті не може бути нижчою за мінімальні експортні ціни, встановлені Мінагрополітики для режиму експортного забезпечення (РЕЗ). Якщо контрактна ціна буде нижчою за мінімально допустиму держстандартом, митниця відмовить у митному оформленні такої МД.

Раді допомогти, звертайтесь ще!