Чи потрібно затверджувати положення про преміювання на підприємстві

Для регулярного преміювання потрібен локальний документ (колдоговор, положення про оплату праці або окреме положення про преміювання), а самі виплати оформлюються наказами вже «під» цей документ; лише наказів без визначених правил преміювання недостатньо.

Обґрунтування

1. Умови преміювання мають бути закріплені у локальному акті. Форми й системи оплати праці, а також умови запровадження та розміри премій підприємство встановлює самостійно в колективному договорі, положенні про оплату праці або положенні про преміювання, як це прямо передбачено у статті 97 Кодексу законів про працю України. Накази вже мають посилатися на цей локальний документ і конкретизувати фактичний розмір премії.

2. Лише наказів про преміювання без правил недостатньо. Якщо роботодавець буде виплачувати премії тільки на підставі одноразових наказів з ПІБ і сумами, без затверджених загальних умов та критеріїв преміювання, це не відповідатиме вимогам щодо встановлення системи оплати праці та може бути розцінене як порушення трудового законодавства у частині документального оформлення умов оплати праці за ст. 97 КЗпП.

3. Форма локального акту може бути гнучкою. Ви можете:

   • передбачити розділ про преміювання в Положенні про оплату праці;
   • або затвердити окреме Положення про преміювання.
     У будь‑якому разі локальний акт визначає види премій, критерії, порядок і загальні підходи, а конкретні суми й перелік працівників щомісяця фіксуються наказами керівника.

Найзручніше для приватного підприємства зафіксувати загальні правила преміювання в одному локальному документі й надалі видавати індивідуальні або зведені накази на виплату премій.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?