Отримання сертифікату форс-мажору та списання згорілого товару

Ні, сам факт обстрілу складу ще не дає права не нараховувати ПДВ і списати запаси без документів, потрібен цілий пакет підтверджень, у тому числі індивідуальний сертифікат ТПП на вашу компанію, інвентаризація та документи ДСНС/правоохоронців, а збитки, як правило, відшкодовує сторона, на яку покладено таку відповідальність договором або страховик.

Обґрунтування

1. Хто має отримувати сертифікат ТПП і куди звертатись
Сертифікат про форс-мажор оформлюється на того суб’єкта, який посилається на форс-мажор для своїх обов’язків (податкових або договірних), тобто на власника знищеного товару – вашого виробника/продавця. Згідно зі ст. 14-1 Закону №671/97-ВР форс-мажорні обставини засвідчує Торгово-промислова палата України або уповноважені регіональні палати та видають відповідний сертифікат. Звертатись потрібно до ТПП України або регіональної ТПП за місцем реєстрації вашої компанії, подаючи їхню типову заяву (зараз для податкових зобов’язань за п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ застосовується заява за формою, яка відповідає додатку 4 до Регламенту ТПП, про що прямо вказано в консультаціях ТПП та підтверджено посиланням на п. 6.3 Регламенту).

2. Які документи подати до ТПП і що отримати від оператора складу
Для сертифіката ТПП потрібен доказ події і причинно-наслідкового зв’язку з вашими обов’язками. Зазвичай подають:

• документи ДСНС (акт про пожежу/руйнування), довідки поліції, витяг з ЄРДР, акти місцевих органів влади;
• документи про право власності на товар та місце його зберігання (договір зі складом, специфікації, накладні, акти приймання-передачі на зберігання);
• інвентаризаційні описи/акти втрати майна;
• письмове пояснення із зазначенням, які саме обов’язки не могли бути виконані.
  Від робота-складського оператора (Рабен) вам потрібно отримати:
• офіційне повідомлення/акт про подію з деталізацією знищених партій вашого товару;
• копії актів/довідок ДСНС, поліції, якщо офіційні органи фіксували подію через них;
• виписки/звірки по залишках на дату події.
  Ці документи будуть базою як для звернення в ТПП, так і для інвентаризації та списання у вас.

3. Дата списання готової продукції у виробника і необхідні документи
Списання робиться на підставі інвентаризації після надзвичайної події. За Положенням № 879 інвентаризація обов’язкова при надзвичайних ситуаціях, а результати відображаються у тому звітному періоді, в якому її завершено, на дату затвердження протоколу інвентаризаційної комісії керівником. Тож:

• документальний пакет для бухгалтерії: акти/довідки ДСНС, поліції, акти/листи від Рабен, акти інвентаризації та протокол комісії, наказ керівника про списання, акт списання запасів;
• датою списання у бухобліку є дата затвердження протоколу інвентаризаційної комісії, а не дата обстрілу, хоча в актах має бути зафіксована й дата події.

4. ПДВ: коли можна не нараховувати «компенсуючі» зобов’язання
Пункт 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлює, що тимчасово, протягом дії воєнного/надзвичайного стану, товари, придбані з ПДВ для оподатковуваних операцій і знищені (втрачені) внаслідок форс-мажору, не вважаються використаними в неоподатковуваних або негосподарських операціях. До таких операцій не застосовується п. 198.5 ПКУ, тобто:

• вхідний ПДВ за готовою продукцією/компонентами зберігається у податковому кредиті;
• «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 не нараховуються.
  Податківці вимагають для цього:
• первинні документи про знищення (акти ДСНС, поліції, інвентаризаційні документи, акт списання, підтвердження від складу);
• індивідуальний сертифікат ТПП про форс-мажор, виданий відповідно до Закону №671/97-ВР.
  За відсутності сертифіката ТПП ризик донарахування ПЗ за п.198.5 ПКУ податківці вважають високим.

5. Вплив на податок на прибуток і компенсація збитків

1. Податок на прибуток.

• Списання запасів відображається в бухобліку як інші операційні витрати (типова проводка Дт 947 Кт 28/281), що зменшує фінрезультат до оподаткування.
• Для запасів розд. ІІІ ПКУ не встановлює спеціальних різниць, тобто облік податку на прибуток іде «за бухгалтерією».
• Якщо знищено основні засоби, для високодохідників та добровольців діють різниці за пп. 138.1, 138.2 ПКУ (збільшення на бухзалишкову, зменшення на податкову), але для готової продукції та товарів таких різниць немає.

2. Хто відшкодовує збитки.

• Відшкодування збитків визначається умовами договору з оператором складу (хто несе ризик випадкової загибелі майна, ліміти відповідальності) та наявністю страхування.
• Як правило, матеріальну компенсацію можуть здійснювати:
  • складський оператор – у межах договірної відповідальності;
  • страхова компанія – за договором страхування майна/відповідальності.
    Якщо компенсація буде отримана, у вас виникне дохід, який вплине на фінрезультат і податок на прибуток у тому періоді, коли компенсацію визнано.

Рекомендація:
Зараз критично важливо: 1) зібрати всі документи від ДСНС, поліції, місцевої влади і Рабен; 2) оперативно провести інвентаризацію і оформити акти списання; 3) подати до ТПП заяву на індивідуальний сертифікат з повним пакетом доказів; 4) проаналізувати договір зі складом та страхові договори щодо можливості компенсації збитків.

Своєчасне документування події та отримання сертифіката ТПП дасть вам аргументи і для збереження податкового кредиту з ПДВ, і для коректного відображення списання у податку на прибуток.