Наслідки невиплати валютної передплати нерезиденту після експорту товару

Ні, повністю без наслідків залишити «хвіст» передплати не можна: залишок авансу все одно є доходом і може створити порушення строків валютних розрахунків, якщо операція підпадає під валютний нагляд.

Обґрунтування

1. Чи буде це доходом в оподаткуванні
Для ФОП-єдинника будь-які кошти, що надійшли від нерезидента, є доходом на дату фактичного зарахування, незалежно від того, чи відвантажено товар, чи повернуто аванс. Це випливає з касового методу визначення доходу, встановленого для єдиного податку в Податковому кодексі. Неповернення залишку передплати не дає права зменшити вже визнаний дохід, а лише означає, що ця сума остаточно залишається в загальному доході, який враховується для ліміту групи.

2. Валютний нагляд і строки розрахунків
Для зовнішньоекономічних операцій діють граничні строки розрахунків, установлені НБУ, а порушення цих строків для резидента тягне нарахування пені 0,3 % за кожен день прострочення, але не більше суми неповерненої виручки чи надміру сплаченої суми, відповідно до статті 13 Закону № 2473-19. Якщо залишок передплати створює «незавершену» частину операції, і вона підпадає під валютний нагляд, то неповернення цієї суми після спливу граничного строку розрахунків формально є порушенням і тягне пеню.

3. Коли операція взагалі не підпадає під валютний нагляд
Граничні строки розрахунків не застосовуються, якщо:

• сума операції з експорту/імпорту товарів не перевищує «незначну суму» 400 000 грн, при цьому відсутнє штучне дроблення операцій;
• або операція належить до спеціальних винятків, перелічених у Положенні НБУ про заходи захисту (пп. 1, 2 п. 22 Положення № 5).
  У такому разі банк не здійснює валютний нагляд за строками розрахунків, і саме з позиції валютного законодавства залишок передплати не формує ризику пені за прострочку.

4. Ризик податкових санкцій за порушення валютного законодавства
Якщо операція підпадає під валютний нагляд і частина авансу не буде повернена у межах граничного строку, це кваліфікується як порушення строків валютних розрахунків і порушення вимог валютного законодавства. За такі порушення до резидента-юрособи може бути застосовано штраф до 100 % суми операції, проведеної з порушенням, центральним органом, що реалізує податкову політику, згідно з пунктом 4 частини першої статті 14 Закону № 2473-19. Одночасно на суму «хвоста» розраховують пеню 0,3 % за день прострочки в межах, установлених статтею 13 цього Закону.

Рекомендація:
Якщо сума залишку невелика і в гривневому еквіваленті вся операція не перевищує 400 000 грн, можна не вимагати повернення саме з точки зору валютного контролю, але дохід уже визнаний і коригуванню не підлягає; якщо ж операція під валютний нагляд потрапляє, безпечніше або повернути «хвіст», або документально переоформити його (наприклад, як оплату інших поставок/послуг) і довести банку завершення розрахунків.

У вашій ситуації ключове значення має, чи перевищує ця експортна операція поріг у 400 000 грн і чи вважає банк розрахунки завершеними.