Реєстрація бухгалтерської фірми у фінмоніторингу та ризики клієнтів

Бухгалтерська фірма реєструється в системі фінмоніторингу як суб’єкт первинного фінансового моніторингу через е-кабінет Держфінмоніторингу (або за формою №1‑ФМ за Порядком №850), а відповідальність за ризикові операції клієнтів настає не за сам факт таких операцій, а за невиконання обов’язків з їх виявлення, аналізу та повідомлення, що може призвести до значних штрафів за Законом №361-20.

Обґрунтування

1. Чому бухгалтерська фірма є СПФМ і зобов’язана стати на облік. Юридичні особи, що надають послуги з бухгалтерського обліку або консультування з оподаткування, прямо віднесені до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу за п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361-20. Для таких суб’єктів обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу та виконувати вимоги фінмоніторингу встановлено цим Законом і деталізовано Положенням Мінфіну №282.

2. Як зареєструвати бухгалтерську фірму в Держфінмоніторингу. Правила взяття на облік встановлені Порядком №850: потрібно подати інформацію, визначену в п. 6 Порядку, за формою №1‑ФМ, затвердженою наказом Мінфіну від 29.01.2016 №24. З 02.02.2026 така постановка на облік відбувається через е‑кабінет системи фінмоніторингу шляхом подання електронного повідомлення U‑FM з ознакою «первинне» та зазначенням даних про фірму і відповідального працівника. Обов’язок стати на облік виникає не пізніше дня встановлення ділових відносин з першим клієнтом або проведення першої фінансової операції.

3. Що саме має зробити бухгалтерська фірма, окрім реєстрації. Закон №361-20 та Положення №282 вимагають від юридичних СПФМ, зокрема: призначити відповідального працівника за фінмоніторинг, розробити і затвердити внутрішні правила та програму первинного фінмоніторингу, організувати належну перевірку клієнтів (ідентифікація, бенефіціари, оцінка ризику), виявляти та реєструвати підозрілі операції, повідомляти про них Держфінмоніторинг, а також щороку подавати звіт за формою №2‑фінмон до Мінфіну.

4. Що буде, якщо клієнт здійснить ризикові / підозрілі операції. Відповідальність для фірми настає не за сам факт «ризиковості» клієнта, а за порушення обов’язків СПФМ, передбачених Законом №361-20. Зокрема, за ст. 32 цього Закону можливі:
   • штраф до 20 000 нмдг за невиявлення, несвоєчасне виявлення або порушення порядку реєстрації операцій, що підлягають фінмоніторингу, та за неподання / несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації Держфінмоніторингу;
   • штраф до 3 000 нмдг за «інші порушення» вимог у сфері фінмоніторингу;
   • штраф до 10% загального річного обороту, але не більше 7 950 000 нмдг, за неналежну організацію та проведення первинного фінмоніторингу, відсутність системи управління ризиками тощо;
   • сумарний штраф за кілька порушень для нефінансових СПФМ не може перевищувати двократного обсягу одержаної вигоди або, якщо її неможливо визначити, 1 590 000 нмдг.

5. Коли ризик клієнта реально створює загрозу штрафів. Ризикові операції клієнта стають проблемою для бухгалтерської фірми, якщо: не проведено належну перевірку клієнта та оцінку ризику; не зафіксовано та не проаналізовано підозрілі операції; не направлено повідомлення до Держфінмоніторингу про підозру, коли для цього були підстави; відсутні або формальні внутрішні процедури фінмоніторингу. У такому разі контролюючий орган може кваліфікувати бездіяльність фірми як порушення ст. 32 Закону №361-20 з відповідними штрафами.

Бухгалтерській фірмі критично важливо не лише формально зареєструватися в системі фінмоніторингу, а й реально організувати роботу з ризиковими клієнтами та операціями відповідно до Закону №361-20.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?