Оприбуткування продукції: фактичні витрати та планова собівартість

Частково так, ви можете тимчасово оприбутковувати урожай за фактичними прямими витратами з подальшим «доведенням» до повної виробничої собівартості наприкінці року, але це має бути прямо передбачено обліковою політикою та підкріплено калькуляціями, а не лише проводками.

Обґрунтування

1. Оприбуткування за фактичними прямими витратами з подальшим доведенням
Підприємство зобов’язане калькулювати собівартість, керуючись НП(С)БО 16 «Витрати» та галузевими методрекомендаціями, а не тільки робити проводки. У практиці дозволено визначати виробничу собівартість на підставі накопичених фактичних витрат з подальшим розподілом загальновиробничих витрат і «доведенням» до повної собівартості після їх розподілу, якщо такий порядок закріплено в обліковій політиці, оскільки перелік і склад статей калькулювання підприємство встановлює самостійно згідно зі ст. 11 НП(С)БО 16.

2. Планова собівартість і варіант «дорівнює фактичній минулого року»
Законодавство не зобов’язує обов’язково застосовувати планову собівартість, а калькулювання може бути як плановим, так і фактичним. Можна наказом по обліковій політиці передбачити, що планова собівартість певних культур встановлюється на рівні фактичної собівартості попереднього року, з подальшим коригуванням до фактичної за результатами звітного року, адже порядок калькулювання і база розподілу витрат визначаються самим підприємством за НП(С)БО 16.

3. Хто і як має визначати планову/фактичну собівартість
Обов’язок розрахунку собівартості покладається на підприємство загалом, а конкретні виконавці (керівник, бухгалтер) визначаються внутрішніми наказами та обліковою політикою. Калькуляція собівартості не є первинним документом, але є обов’язковим розрахунковим документом для обґрунтування виробничої собівартості, при цьому розрахунок ґрунтується на фактичних витратах за статтями, які підприємство встановлює відповідно до НП(С)БО 16.

4. Чому одних проводок недостатньо і потрібні розрахунки/накази
Самих бухпроводок (наприклад, Дт 27 Кт 23, а потім додавання 91) недостатньо, бо вони лише технічно відображають розподіл витрат. Необхідні: відомості розподілу витрат, акти списання ТМЦ, виробничі звіти та калькуляції собівартості, а також бажано наказ про затвердження фактичної собівартості за рік. Це випливає з загального принципу, що калькулювання має здійснюватись за НП(С)БО 16 і галузевими методичними рекомендаціями, а калькуляція — це розрахунок, на підставі якого формуються записи, а не навпаки.

Рекомендація:
Закріпіть в обліковій політиці, що: урожай оприбутковується за фактичними прямими витратами; наприкінці року проводиться розподіл 91 рахунку і доведення до повної виробничої собівартості за калькуляціями; за потреби планова собівартість встановлюється наказом на рівні фактичної минулого року з обов’язковим річним перерахунком до фактичної.

Такий підхід дозволяє вам законно обійтися без складних проміжних планових розрахунків, але вимагає належно оформлених калькуляцій та внутрішніх наказів.