Податкові ризики при прощенні боргу між резидентами України

Пробачення боргу за імпортом між пов’язаними особами з великим накопиченим збитком створює високі ризики донарахувань з боку податкової, а використати «обнулення» боргу для отримання податкового прибутку замість збитку формально можливо, але може бути оскаржене як ухилення. Якщо борг пробачать у 2026 році, то податковий прибуток за 2026 рік можна буде зменшити на накопичені збитки минулих років, але з урахуванням спеціальних обмежень, якщо ви підпадаєте під них.

Обґрунтування

1. Суть операції для обох сторін.
Для резидента-покупця прощення кредиторської заборгованості перед нерезидентом є іншим операційним доходом у бухгалтерському обліку. Це збільшує фінансовий результат до оподаткування за правилами, що діють для платників податку на прибуток. Для нерезидента-продавця податкових наслідків в Україні щодо податку на прибуток зазвичай немає, якщо він не має постійного представництва, але є ризики щодо контролюованих операцій та вигодоодержувача доходу за кордоном.

2. Зв’язок через спільного бенефіціара.
Спільна фізична особа – резидент України як єдиний засновник обох компаній робить їх пов’язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення та загальної податкової обачності. У такій структурі ризик перекваліфікації прощення боргу податковою як прихований розподіл прибутку, додаткову винагороду бенефіціару чи некомерційну операцію з виведення активів значно вищий, ніж між незалежними сторонами.

3. Ризики для резидента-покупця.
Головний ризик – що податкова визнає прощення боргу не обґрунтованим з економічної точки зору. У вас є накопичений збиток, а операція різко створює прибуток або зменшує збиток за рахунок доходу від списання зобов’язання. Податківці можуть:

1. поставити під сумнів реальність заборгованості та віднесення попередніх сум у витрати, якщо документи щодо імпорту й розрахунків не повні або не відповідають умовам;
2. розцінити операцію як частину агресивного податкового планування для маніпуляції збитками та прибутком між пов’язаними особами. Це може призвести до донарахування податку на прибуток за статтями про неправомірне зменшення об’єкта оподаткування, штрафів та пені.

4. Спеціальні правила щодо збитків.
Збитки минулих років у загальному випадку ви повинні враховувати при визначенні об’єкта оподаткування, тобто вони зменшують податковий прибуток. Для платників, річний дохід яких не перевищує 40 мільйонів гривень, є право не застосовувати більшість коригувань фінансового результату, але коригування на від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих років є обов’язковим, якщо ви не підпадаєте під спеціальні обмеження чи заборони пп. 134.1.1 ПКУ.

5. Чи можна «ігнорувати» збитки, щоб сплатити податок з прибутку.
Якщо в 2026 році ви отримаєте бухгалтерський прибуток, то при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток формально зобов’язані врахувати від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих років через відповідний рядок додатка РІ. Це зменшить базу для податку на прибуток, доки збитки не будуть повністю «погашені» пп. 134.1.1 ПКУ.

6. Відмінності для окремих категорій (зокрема банків).
Є окремі спеціальні правила, за якими деякі платники у певні роки не мають права враховувати збитки минулих років, зокрема банки у 2026 році. Для них заборона прямо встановлена і стосується будь-яких накопичених збитків, незалежно від періоду їх виникнення. Водночас самі збитки не анулюються і можуть використовуватись починаючи з 1 січня 2027 року. Якщо ваша компанія не є банком або іншим суб’єктом зі спеціальним режимом, ці обмеження на вас не поширюються.

7. Практичний висновок щодо 2026 року.
Якщо пробачення боргу буде оформлене в 2026 році, то:

1. дохід від списання кредиторської заборгованості збільшить ваш фінансовий результат до оподаткування;
2. при розрахунку об’єкта оподаткування ви маєте врахувати накопичені збитки минулих років через відповідні коригування, за відсутності спеціальної заборони;
3. у підсумку податковий прибуток за 2026 рік може бути нульовим або меншим за бухгалтерський, а податок на прибуток – меншим або відсутнім, якщо збитків достатньо для повного перекриття.

8. Ризики для бенефіціара – фізичної особи.
Оскільки фактично одна особа контролює обидві компанії, податкова може спробувати кваліфікувати частину вигоди від прощення боргу як дохід цієї фізичної особи, якщо буде доведено, що внаслідок операції вона особисто отримала економічну вигоду. Це може бути перекваліфікація в додаткове благо, прихований дивіденд чи інший оподатковуваний дохід з відповідним донарахуванням ПДФО та військового збору.

Підсумок.
Прощення боргу між пов’язаними особами при наявності значних збитків – операція з підвищеним податковим ризиком для резидента-покупця та його бенефіціара, а для 2026 року використання накопичених збитків для зменшення податкового прибутку є обов’язковим, якщо на вас не поширюється спеціальна заборона, зокрема така, як для банків.