Порядок дій при знищенні товару на відповідальному зберіганні

Почати потрібно з фіксації факту знищення майна комісією та інвентаризацією, далі — оформити акти списання і бухгалтерську довідку, повідомити ДПС листом та зібрати підтверджувальні документи (у т. ч. для ПДВ і форс-мажору). Ключові податкові наслідки залежать від наявності первинних документів і сертифіката ТПП про форс-мажор та правильного документального підтвердження списання і втрати товару.

Обґрунтування

1. З чого почати і які базові документи оформити

Перший крок — зафіксувати факт знищення майна. Для цього на підприємстві створюється комісія, яка оглядає пошкоджені або знищені активи, проводить фото‑ та відеофіксацію і складає інвентаризаційний опис втрат із зазначенням видів майна, ступеня пошкодження, собівартості запасів та залишкової вартості необоротних активів. Це є підставою для подальшого списання в обліку і для підтвердження перед контролюючими органами, що майно фактично втрачено і не може використовуватися в господарській діяльності.**

Другий крок — затвердження документів комісії керівником та підготовка внутрішнього наказу(ів) про списання знищених запасів та, за потреби, інших активів, а також ініціювання отримання сертифіката про форс‑мажорні обставини від Торгово‑промислової палати. Ці документи формують юридичну й бухгалтерську основу для списання активів, відображення збитків у витратах та обґрунтування податкових наслідків.**

Третій крок — оформити акти списання запасів у довільній формі з дотриманням вимог до первинних документів і, за необхідності, окремі акти списання основних засобів, якщо одночасно знищено й ОЗ або інше майно, яке обліковується як необоротні активи.**

2. Документи для бухгалтерського й податкового обліку

Базовий набір документів доцільно структурувати так.

У бухгалтерському обліку втрати від знищення запасів відносяться до витрат періоду. Для запасів це проводження типу Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 20, 22, 28 тощо, залежно від рахунку обліку запасів. Акт інвентаризаційної комісії та акт списання є підставою для такого проведення і для списання з балансу в періоді, коли зафіксовано факт знищення.**

3. Чи потрібно повідомляти ДПС, форма і строки

Окремої спеціальної форми повідомлення про знищення або пошкодження майна ПКУ не встановлює. Рекомендовано направити до контролюючого органу інформаційний лист у довільній формі із доданням копій актів комісії, актів списання, фото‑ та відеоматеріалів, довідок ДСНС/поліції та, за наявності, сертифіката ТПП. Таке повідомлення:

• підтверджує неможливість використання активів у господарській діяльності;
• обґрунтовує списання знищеного майна;
• фіксує форс‑мажорні обставини і зменшує ризики претензій щодо правомірності витрат і ненарахування ПДВ.

Якщо внаслідок обстрілу знищено або втрачено також первинні документи, діє спеціальний порядок. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник зобов’язаний протягом п’яти днів письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку, додавши документи, що підтверджують подію, та надалі відновити документи протягом 90 днів. Це прямо випливає з вимог п. 44.5 Податкового кодексу України про повідомлення ДПС і строки відновлення документів. п. 44.5 Податкового кодексу України

4. Особливості ПДВ, податку на прибуток і списання активів

4.1. ПДВ щодо знищених товарів (запасів)

Якщо товари були придбані з ПДВ і мали використовуватися в оподатковуваних операціях, їх знищення через форс‑мажор у період воєнного або надзвичайного стану може не призводити до нарахування компенсуючого ПДВ. Пункт 32¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ встановлює, що товари, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили в період воєнного чи надзвичайного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності, а норми п. 198.5 ПКУ до таких операцій не застосовуються. п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ

Податкова консультація (ЗІР) підтверджує, що для невиникнення обов’язку нарахувати ПДВ‑зобов’язання у разі знищення товарів через форс‑мажор потрібні: відповідні первинні документи та сертифікат ТПП про форс‑мажорні обставини. Податкова консультація (ЗІР)

Отже, для збереження податкового кредиту і уникнення компенсуючого ПДВ:

• необхідно мати належно оформлені акти комісії, інвентаризаційні описи, акти списання товарів;
• отримати індивідуальний сертифікат ТПП, який підтверджує форс‑мажор у період знищення товару;
• зберігати акти ДСНС, поліції, інші документи, що підтверджують обставини події.

Якщо сертифіката ТПП немає, ризик донарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ залишається високим, оскільки податківці можуть вважати, що товари використані поза господарською діяльністю.

4.2. ПДВ щодо основних засобів (якщо знищено не лише запаси)

У разі знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів через форс‑мажор чи в інших випадках без згоди платника податку норма п. 189.9 ст. 189 ПКУ не вимагає нарахування ПДВ за правилом «умовного постачання». Податковий орган роз’яснив, що податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджений відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути, зокрема:

• сертифікат Торгово‑промислової палати України про форс‑мажор;
• акт про пожежу, складений за встановленим порядком;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у разі викрадення;
• інші документи, що підтверджують факт знищення, зруйнування або викрадення основних засобів.

Також у випадку ліквідації основних засобів шляхом розібрання чи перетворення у інший спосіб податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за наявності належно оформленого акта на списання основних засобів, який підтверджує, що об’єкт не може використовуватися за первісним призначенням. Це прямо випливає з податкової консультації щодо п. 189.9 ст. 189 ПКУ. Податкова консультація (ЗІР)

**4.3. Подат