Дисконтування фінансової допомоги: умови та терміни повернення

Так, такий підхід можливий. Якщо у договорі встановлено строк повернення ПФД до 12 місяців, а строк дії договору визначено як «до повного виконання сторонами своїх зобов’язань», це саме по собі не призводить до дисконтування. Якщо ж на дату балансу строк до погашення перевищить 12 місяців, заборгованість підлягатиме дисконтуванню.

Поворотна фінансова допомога за своєю правовою природою є безвідсотковою позикою, тому відповідні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863, ст. 1046–1049.

Для цілей бухгалтерського обліку визначальним є саме строк повернення коштів. Відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0085-00, п. 4, поточними є зобов’язання, що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. Якщо договором визначено строк повернення до 12 місяців, таке зобов’язання класифікується як поточне та не підлягає дисконтуванню, а обліковується за номінальною вартістю на субрахунку 685.

Формулювання у договорі про те, що він діє «до повного виконання сторонами своїх зобов’язань», відповідає ст. 631 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 і визначає лише строк дії самого договору. Воно не змінює класифікацію заборгованості, оскільки для бухгалтерського обліку має значення саме встановлений договором строк повернення коштів.

Якщо строк повернення ПФД продовжується додатковою угодою, наприклад ще на 10 місяців, то за формального бухгалтерського підходу, якщо на найближчу дату балансу до погашення залишилося менше 12 місяців, така заборгованість продовжує вважатися поточною і підстав для її дисконтування немає.

Водночас систематичне продовження строку повернення створює суттєвий податковий ризик. Податкові органи під час перевірок можуть виходити з принципу превалювання сутності над формою та вважати, що багаторазові пролонгації фактично приховують довгострокову заборгованість. Такий підхід зустрічається і в судовій практиці, зокрема у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/6107/19.

Необхідність дисконтування визначається на кожну дату балансу — за підсумками кварталу або року залежно від періодичності складання фінансової звітності. На відповідну дату балансу аналізується чинний договір з урахуванням усіх додаткових угод та визначається строк, що залишився до повернення ПФД. Якщо на цю дату до погашення залишається більше 12 місяців, заборгованість переводиться до довгострокової та відображається за теперішньою вартістю відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0085-00, п. 9.

Проведення:

Переведення поточної заборгованості до довгострокової — Дт 685 – Кт 505.

Наприклад, якщо підприємство складає фінансову звітність поквартально, а ПФД отримано 01.07.2026 р. зі строком повернення 01.10.2027 р. (15 місяців), то на дату балансу 30.09.2026 до погашення залишається 12 місяців. У такому разі заборгованість на 30.09.2026 є поточною і не дисконтується. Якщо ж строк повернення встановлено до 31.12.2027, то станом на 30.09.2026 до погашення залишатиметься 15 місяців, тому саме у звітному періоді за 9 місяців 2026 року потрібно вперше здійснити дисконтування та відобразити його результат у бухгалтерському обліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!