Визначення показників для обліку с.-г. продукції та ВРХ

Доброго дня!

При реалізації власної сільськогосподарської продукції (як молока, так і ВРХ) у первинних документах та податкових накладних (зокрема, у графі 6 Податкової накладної «Кількість (об'єм, обсяг)», яку часто в побуті або в певних реєстрах називають «графою 1» специфікацій чи видаткових накладних) відображення показників має свої чіткі правила.

Давайте розберемо кожну позицію окремо, оскільки тут працює базовий принцип бухгалтерського обліку: первинні документи та податкові зобов'язання мають відповідати фактичним умовам договору та розрахунку вартості.

1. Реалізація молока: натуральна чи базисна жирність?
При реалізації молока переробним підприємствам у документах зазвичай зазначаються обидва показники, але для визначення кількості як бази оподаткування та кількісного показника реалізації орієнтуються на умови договору та остаточний розрахунок вартості.

Для первинних документів (ТТН, приймальні акти): Зазначають обов'язково і фізичну масу (масу натуральної жирності), і відсоток жиру/білка, і перераховану масу на базисну (залікову) жирність.
Для видаткової накладної та Податкової накладної: Кількість визначається залежно від того, як встановлено ціну в договорі:

Варіант А (найпоширеніший): Якщо ціна в договорі прив'язана до базисної жирності (наприклад, 3,4%), то переробник приймає молоко і здійснює перерахунок фізичної маси в залікову (базисну). Оскільки оплата нараховується за кілограми базисної жирності, то у видатковій та податковій накладній відображається маса базисної (залікової) жирності.

Варіант Б: Якщо договором передбачено фіксовану ціну за кілограм фізичної ваги (незалежно від коливань жирності, або з доплатами/знижками, які виставляються окремо як сумові премії), тоді зазначається маса натуральної жирності.

Висновок: У 95% випадків закупівельники (молокозаводи) надають акт розрахунку сортності та жирності, де виводять залікову вагу (базисну). Саме цю кількість (базисну масу) ви вказуєте у видатковій та податковій накладній, адже під неї підганяється остаточна вартість поставки.

2. Реалізація ВРХ: жива вага чи за мінусом скидки (КШТ)?
При реалізації живої худоби заготівельникам (м'ясокомбінатам) виникає різниця між фактичною (приймальною) вагою та заліковою вагою, яка зменшується на відсоток вмісту шлунково-кишкового тракту (КШТ) — зазвичай це знижка в розмірі 3%.

Тут діє аналогічне правило: базою для нарахування вартості є залікова вага.

У ТТН (на переміщення): Фіксується фактична жива вага на момент зважування при відправці.
У видатковій накладній та Податковій накладній: Відображається кількість за мінусом знижки (КШТ), тобто фактична залікова вага.

Чому саме так?
Покупець (м'ясокомбінат) оформлює приймальний акт (наприклад, за формою № ПК-1 або внутрішньою затвердженою формою), де вираховує знижку на вміст КШТ. Оскільки підприємство отримує оплату виключно за чисту залікову вагу (жива вага мінус 3%), то виставлення первинних документів на повну живу вагу призведе до розбіжностей у сумах та проводках.

Якщо вказати повну живу вагу, вам доведеться або штучно зменшувати ціну за 1 кг (що суперечить договору), або у вас «зависне» дебіторська заборгованість, яку покупець ніколи не оплатить.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів (наказ Мінфіну № 1315):

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1315201-06#n25

Раді допомогти, звертайтесь ще!